Успенський Костянтин Миколайович [1874 – 14(27) .5.1917], російський історік-візантініст. З 1910 приват-доцент Московського університету. Основна праця – «Нариси по історії Візантії» (ч. 1, 1917). Заперечував закономірності історичних явищ, фактично дотримувався теорії ізвечності феодалізму. Особливістю візант.(візантійський) феодалізму вважав «монастирський феодалізм». В. першим вивчив всю сукупність джерел по іконоборству, суттю якого вважав боротьбу проти монастирського землеволодіння. Значителен його вклад в дослідження візантійською екськуссиі (яку ототожнював із зап.(західний)-европ. імунітетом). Виступав проти поширеної в 19 ст громадській теорії, стверджуючи, що «...„общинний буд»... ірреальний» (см.»Очерки...», ч. 1, М., 1917, с. 162); заперечував яке б то не було слав.(слов'янський) вплив на складання візантійської общини.
Літ.: Удальцова З. Ст, Візантіноведеніє, в кн.: Нариси історії історичної науки в СРСР, т. 3, М., 1963, гл.(глав) 9; Сюзюмов М. Я., Основні напрями історіографії історії Візантії..., у збірці: Візантійський літопис, т. 22, М., 1963.
