Іконоборство, релігійно-політичний рух, направлений проти християнського культу ікон . 1) У Візантії І., іконоклазм, датується 8 — 1-ою половиною 9 вв.(століття) На різних етапах воно відображало інтереси різних соціальних груп. І. передували єретичні рухи рубежу 7—8 вв.(століття) (що досягли особливої гостроти у Вірменії і Фрігиі), у яких протест проти пануючої церкви виявлявся також і у відмові від шанування ікон. Усередині панівного класу Візантії боротьба довкола культу ікон по суті була боротьбою за владу. У 730 імператор Лев III заборонив шанування ікон, супроводжуючи заборону конфіскацією церковних імуществ, що дало значні матеріальні засоби державі і провінційній знаті, яка спочатку підтримувала І. Протів І. виступала столична знать, що знайшла підтримку в папства, що прагнуло скористатися боротьбою з І. для звільнення Південної Італії від візантійського політичного і церковного верховенства. Найбільш рішучим противником І. було чернецтво, тісно пов'язане із столичною знаттю. На церковному соборі 754 в Ієрії (передмістя Константинополя) були сформульовані основні принципи І. і шанування ікон оголошене єрессю. Звернення віруючого до ікони іконоборці розглядали як ідолопоклонниця. В кінці 8 ст І. пішло на спад (чому сприяли і зміцнення столичної знаті, і відхід від офіційного І. народних мас), на Нікейському соборі 787 шанування ікон було відновлене. На 2-м-коді етапі іконоборчого руху, що почався в правління Льва V (813—20), І. носило демократичніший характер; народні маси активно виступали проти засилля церкви, проти чернецтва, проти столичної знаті. Провінційна знать, соціальні вимоги якої до цього часу значною мірою були задоволені, відійшла від І. Опасность наростаючого антифеодального народного руху привела до об'єднання провінційної і столичної знаті. І. потерпіло поразку. У 843 іконопочитаніє було відновлено. 2) І. мало місце в Західній Європі в 16 ст в період Реформації (виступи Карлштадта в Германії, Іконоборче повстання 1566 в Нідерландах і ін.).
Літ.: Сюзюмов М. Я., Проблеми іконоборства у Візантії, «Уч. зап.(західний) Свердловського педагогічного інституту», 1948, т. 4; Ліпшиц Е. Е., Нариси історії візантійського суспільства і культури VIII — першої половини IX ст, М. — Л., 1961; Ladner С., The concept of the image in the Greek Fathers and the Byzantine iconoclastic controversy, «Dumbarton Oaks Papers», 1953 № 7.
