Торгівельні монополії
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Торгівельні монополії

Торгівельні монополії капіталістичних країн. Концентрація і централізація торгівельного капіталу привели до створення Т. м., що зосереджують велику частину торгівельного звороту і що займають пануюче положення у сфері торгівлі . Після 2-ої світової війни 1939—45 загострення конкурентної боротьби на внутрішньому і міжнародному ринках капіталістичних країн прискорило процес концентрації капіталу у сфері торгівлі; позиції Т. м. значно посилилися.

  Найбільш високого рівня розвитку Т. м. досягли в США. На початку 70-х рр. 50 торгівельних фірм здійснювали майже половину загального товарообігу країни. Найбільша по сумі звороту Т. м. США і капіталістичного світу —«Сирс, Робак енд К°» (сума звороту в 1973—11 млрд. доларів); у першу шестірку американських Т. м. входять також: «Пенні» (6,2), «Кресдж» (4,6), «Вулворт» (3,7), «Грейт Атлантік енд Пасифік ті»(1,8), «Сейфуей сторс» (1,7). У Великобританії 12 Т. м. зосереджували в 1973 загального торгівельного звороту країни. Серед них: «Маркс енд Спенсер» (550 млрд. фунтів стерлінгів), «Грейт юніверсал сторс» («ГЮС», 457 млн. фунтів стерлінгів), «Тесько сторс» (395 млн. фунтів стерлінгів), «Вулворт» (дочірня компанія однойменної торгівельної фірми США, 361 млн. фунтів стерлінгів), «Бутс пьюр драг» (346 млн. фунтів стерлінгів), «Ассошиейтед брітіш фудс» (261 млн. фунтів стерлінгів). Т. м. займають провідні позиції у внутрішній торгівлі Франції, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Італії, Японії і ін. капіталістичних країн.

  В той же час поряд з крупними фірмами в роздрібній торгівлі капіталістичних країн збереглося велике число дрібних торговців, хоча доля їх в товарообігу країни скорочується. Вони перетворюються на торгівельних агентів крупного промислового або торгівельного капіталу. Одна з нових форм Т. м. — «добровільні» об'єднання оптових і роздрібних приватних торговців, що виникли в деяких країнах Західної Європи і США в 50-і рр. 20 ст Найбільший розвиток отримали в Нідерландах (70% дрібних бакалійників в середині 70-х рр. здійснювали 70% торгівлі продовольчими товарами), у Великобританії (25% дрібних торговців в 1966 здійснювали 46% звороту бакалійної торгівлі). Найбільше міжнародне «добровільне» об'єднання «Спар» (включає 18 опту і 2100 роздрібних торгівельних компаній Нідерландів, 50 опту і 12 тис. роздрібних торгівельних компаній ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і 35 опту і 3,5 тис. роздрібних торгівельних компаній Великобританії, початок 70-х рр.). У 1972 зворот «Спар» склав 125 млн. фунтів стерлінгів.

  Великі Т. м. у пошуках нових прибуткових сфер додатка капіталів створюють власне виробництво. Майже кожна така Т. м. контролює промислові підприємства. Так, Т. м. США «Грейт Атлантік енд Пасифік ті» має власні пекарні, рибоконсервні і сироварні заводи, «Сейфуей сторс» — понад 120 промислових підприємств по виробництву харчових продуктів. Англійська торговельно-промислова компанія «Сирс холдінгс» контролює 45 взуттєвих компаній, які випускають вироблюваному у Великобританії взуттю, і продає її в 2 тис. власних магазинах. Діяльність найбільших Т. м. розвинених капіталістичних країн виходить за національні кордони. Американська торгівельна компанія «Сирс, Робак енд К°» має магазини в країнах Латинської Америки, Іспанії; «Вулворт» володіє мережею магазинів в Канаді, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Мексиці, Іспанії, Великобританії. Канадська торгівельна компанія «Стейнбергс» заснувала у Франції продовольчу фірму «Супермарші Монреаль», англійська торгівельна компанія «ГЮС» контролює ряд універмагів в США, Франції, Австралії, Канаді, Нідерландах, Іспанії, Ізраїлі, «Ассошиейтед брітіш фудс» має в своєму розпорядженні величезну мережу продовольчих магазинів в Австралії і Південній Африці, «Еллайд сенлайерс» контролює дочірню компанію «Мілтон», що має в своєму розпорядженні мережу магазинів у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Пакистані. Більше 50% активів «Еллайд сеплайерс» належить гігантській харчовій англо-голландській монополії «Юнільовер» промислові і торгівельні підприємства якої є у всіх країнах капіталістичного світу.

 

  Літ.: Деборін Р., Торгівельний капітал в епоху імперіалізму, М., 1940; Токмалаєв С. Ф., Торгівельний капітал і торгівельний прибуток, [М.], 1949; Економіка і політика Англії після другої світової війни, М., 1958; Дубінський Л. С., Монополії і економіка Англії. (До другої світової війни), М., 1960; Зотов Р., Роздрібна торгівля в США М., 1961; Розпад Британської імперії, М., 1964; Сорокина Ст Ф., Внутрішня торгівля Англії, М., 1972; 3агладіна С. М., США: звернення товарів і послуг в економіці, М., 1975.

  Ст Ф. Сорокина.