Торгівельний баланс , баланс, що відображає співвідношення вартості експорту і імпорту країни за певний період (як правило, за рік). У нього включається вартість товарів, проданих і куплених на умовах негайної оплати, що поставляються в кредит, а також безоплатно у вигляді урядової допомоги або дару (за вирахуванням вартості останніх Т. би. включається в платіжний баланс ). У активній частині Т. би. відбивається експорт товарів, вироблених, вирощених або здобутих в країні, а також товарів, що раніше ввезених з-за кордону і піддалися переробці. У пасивній частині — імпорт товарів іноземного походження для внутрішнього вжитку або переробки з метою їх подальшого вивозу. Різниця між вартістю експорту і імпорту складає сальдо Т. б.: активне, якщо вартість експорту перевищує вартість імпорту; пасивне, якщо вартість імпорту перевищує вартість експорту. Т. би., активна і пасивна частини якого рівні, називається нетто-балансом.
Т. би. складається статистичними, фінансовими і зовнішньоторговельними органами кожної країни для оцінки її зовнішньоекономічної позицій, рівня конкурентоспроможності товарів національного виробництва, купівельної здатності національної валюти. Методологія підрахунку вартості експорту і імпорту в різних країнах має свою специфіку, що утрудняє зіставлення відповідних показників Т. би. Статистична комісія ООН(Організація Об'єднаних Націй) рекомендує країнам дотримуватися єдиної методології відносно системи і бази обліку вартісних показників в зовнішній торгівлі. Зокрема, при складанні Т. би. враховувати вартість товарів, що імпортуються, на базі СИФ (або франко-кордон країни-покупця), а товарів, що експортуються, — на базі ФОБ (або франко-кордон країни-продавця), тобто у вартість товару, що імпортується, включати його вартість на кордоні або у вихідних портах країни-продавця, а також витрати по страхуванню і доставці товару до кордону країни-покупця, а у вартість товару, що експортується, — всі витрати продавця по доставці товару у вихідний порт або до кордону своєї країни, включаючи експортні мита і ін. подібні збори. Більшість країн при складанні Т. би. дотримується методології підрахунку, рекомендованою Статистичною комісією ООН(Організація Об'єднаних Націй). Близько 30 країн, у тому числі соціалістичні, враховують вартість імпорту, так само як і вартість експорту, на базі ФОБ.
В Т. би. капіталістичних країн відбиваються стихійний характер розвитку капіталістичної економіки, загострення боротьби за ринки збуту, валютна криза, інфляція і ряд ін. процесів. Нерівномірність економічного і політичного розвитку капіталізму виявляється в зміні співвідношення сил між конкурентами, в загостренні торгівельної війни між країнами, економічними і митними угрупуваннями імперіалістичних держав (див. Митна політика ). У практиці капіталістичних країн широке вживання отримали такі методи «вирівнювання» Т. би., як мита митні, кількісні обмеження імпорту, податкові і кредитові пільги, бюджетне фінансування експорту, девальвація, ревальвація, введення множинності валютних курсів і ряд ін.
Для багатьох розвинених капіталістичних країн в 1-ій половині 70-х рр. характерний хронічний дефіцит Т. би. Так, в 1970—74 сумарний дефіцит Т. би. США склав 7,4 млрд. доларів, Великобританії — 13,2 млрд. фунтів стерлінгів, Франції — 47,3 млрд. франків. У 1974 у всіх імперіалістичних країнах, за винятком ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і Канади, Т. би. були зведені із значним дефіцитом, головним чином із-за підвищення нафтовими монополіями цін на нафту і нафтопродукти.
В Т. би. соціалістичних країн відбивається планомірний пропорційний розвиток економіки і перш за все зовнішньої торгівлі, поглиблення міжнародного соціалістичного розподілу праці, розвиток світового соціалістичного ринку. Т. би. соціалістичних країн, як правило, є активними, хоча в окремі роки і в окремих країнах вони зводилися з дефіцитом. Наприклад, в роки 1-ої п'ятирічки (1929—32) Т. би. СРСР був пасивним, що було пов'язане з необхідністю ширшого імпорту машин і устаткування для створення потужної індустріальної бази країни. У подальші роки в СРСР було забезпечено стійке перевищення вартості експорту над вартістю імпорту.
Торгівельні стосунки між соціалістичними країнами будуються на основі рівноправ'я і взаємної вигоди, поглиблення і вдосконалення співпраці і розвитку соціалістичної економічної інтеграції. Це забезпечує збалансованість зовнішньоторговельного звороту між ними, що відповідає завданням розвитку народного господарства кожної країни і всієї соціалістичної співдружності.
