Товарний запас
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Товарний запас

Товарний запас , маса товарів, що знаходяться в обігу, в процесі руху з сфери виробництва до споживача. Як відзначав До. Маркс, «¼в перебіг всього проміжку часу між процесом виробництва, з якого продукт виходить, і процесом вжитку, в який він входить, продукт утворює товарний запас» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 24, с. 156). Закономірності утворення Т. з. обумовлені їх соціально-економічною природою, системою економічних законів пануючого способу виробництва. Характеризуючи Т. з. в умовах капіталізму, Маркс вказував, що вони є капіталом, лежачим дозвільно, хоча його бездіяльність служить умовою для безперервного перебігу процесу виробництва (див. там же, с. 139). В процесі капіталістичного відтворення Т. з. покликані забезпечити безперервність процесу відтворення і витягання при реалізації товару найбільшого прибутку, створеного в сфері виробництва.

  Соціально-економічний вміст Т. з. при соціалізмі відображає природу соціалістичного виробництва. Поряд з тим, що він обумовлює безперервність процесу відтворення, його призначення — забезпечити розвиток народного господарства і задоволення на цій основі зростаючих потреб населення. Панування суспільної власності на засоби виробництва, дія законів планомірного розвитку народного господарства і неухильного зростання продуктивності праці створюють умови для прискорення оборотності товарів і підтримки Т. з. на рівні, відповідному потребам виробництва і звернення. Нормальне функціонування торгівлі обумовлено наявністю визначені Т. з., розмір і рівень яких має бути оптимальним не лише в цілому у сфері товарного звернення, але і у всіх ланках рухи товару . Оптимізація Т. з. забезпечується їх планеруванням і нормуванням, які відображають економічну політику держави в управлінні народним господарством, направлену на досягнення на користь суспільства найбільших результатів при найменших витратах і витікаючу з необхідності постійного прискорення оборотності засобів в запасах.

  Необхідність визначених Т. з. обумовлена очікуваними змінами умов виробництва і вжитку. Для локалізації в межах окремих ланок тих або інших порушень планомірності, викликаних випадковими явищами, можливість яких не виключена і в соціалістичному суспільстві, створюються товарні резерви, вступаючі в процес відтворення при непередбачених змінах ходу виробництва, обміну і вжитку. До випадкових в умовах соціалізму відносяться чинники, що виявляються в ході реалізації планів: обставини і події, зв'язані з обмеженими можливостями їх передбачення (помилки в прогнозах), вплив капіталістичної системи (напруження цін на світовому ринку, порушення зобов'язань капіталістичними фірмами), стихійні лиха, погодні умови і т.д.

  Т. з. групуються по місцезнаходженню (у роздрібній, оптовій торгівлі і промисловості, в дорозі), призначенню і товарному складу. Розрізняють Т. з. поточного зберігання, сезонні, дострокового завезення і цільового зберігання. Т. з. поточного зберігання забезпечують повсякденні потреби торгівлі, створюються на підприємствах роздрібної, оптової торгівлі і промисловості. Сезонні запаси необхідні для забезпечення безперебійної торгівлі в періоди сезонної зміни попиту або пропозиції. Запаси дострокового завезення забезпечують нормальну торгівлю у віддалених місцевостях впродовж всього періоду між термінами завезення товарів. Рівень Т. з. впливає на величину витрат зберігання . Запаси цільового зберігання створюються на випадок певних обставин (див. Резерви державні ).

  Показниками, що характеризують об'єм Т. з., ефективність їх використання, раціональність організації руху товару, є їх абсолютні розміри в натуральному або грошовому вираженні і відносна величина, що виражає відношення Т. з. до об'єму товарообігу . Остання зазвичай визначається в днях звороту, обчислюється діленням запасу на одноденний товарообіг попереднього періоду. Цей показник характеризує рівень забезпеченості підприємств Т. з. на певну дату. Час звернення товарів обчислюється як відношення середнього Т. з. за певний період до товарообігу. Воно також може бути виражене в днях або коефіцієнтах (разах) оборотності, обчислених шляхом ділення товарообігу на середній запас.

 

  Літ.: Гоголь Би. І., Економіка радянської торгівлі, 3 видавництва, М., 1971. Див. також літ.(літературний) при ст. Внутрішня торгівля .

  М. М. Дарбінян.