Тихоокеанські ескадри, з'єднання російського ВМФ(військово-морський флот) на Далекому Сході у времяросійсько-японської війни 1904—05 . 1-я Т. е., що складала головні сили російського Тихоокеанського флоту (окрім неї у Владивостоку знаходився загін у складі 4 крейсерів і 10 міноносців; у 2-ій половині 1904 — початку 1905 до Владивостока було перевезено по залізниці 13 підводних човнів), базувалася на Порт-Артур. Вона складалася з кораблів, перекладених з Балтіки, і частини кораблів Сибірської військової флотилії [всього 7 ескадрених броненосців, 10 крейсерів (у тому числі 3 старих), 7 канонерських човнів, 2 мінних крейсера і 25 міноносців (1 вступив в буд після початку війни)] під командуванням віце-адмірала О. Ст Старка. З її складу крейсер «Варяг» і канонерський човен «Кореєць» знаходилися як стационеров в порту Чемульпо (Корея) і 2 канонерські човни — в Інкоу і Шанхаї (Китай). Після початку війни командуючим Тихоокеанським флотом був призначений віце-адмірал С. О. Макаров, але незабаром [31 березня (13 квітня) 1904] він загинув, 1-я Т. е. активно брала участь в обороні Порт-Артура (див. Порт-Артура оборона ) більшість її кораблів героїчно загинули або були затоплені своїми екіпажами. Із складу 1-й Т. е. сховалися в нейтральних портах 1 ескадрений броненосець, 2 крейсери, 1 канонерський човен і 10 міноносців, 2-я Т. е. була сформована на Балтійському флоті в жовтні 1904 під командуванням віце-адмірала З. П. Рожественського і направлена на допомогу 1-й Т. е. У її склад входило 7 ескадрених броненосців, 8 крейсерів і 9 ескадрених міноносців. У лютому 1905 услід за 2-й Т. е. на Далекий Схід була направлена з Балтіки 3-я Т. е. під командуванням контр-адмірала Н. І. Небогатова (1 ескадрений броненосець, 3 броненосці берегової оборони і 1 крейсер), яка 26 квітня (9 травня) 1905 з'єдналася з 2-й Т. е. і разом з нею брала участь в Цусимськом битві 1905, в якому основні сили обидві Т. е. були знищені або захоплені японцями. З їх складу уціліли лише 4 крейсера і 2 есмінці.