Тесламетр, прилад (магнітометр ) для виміру магнітної індукції ( В ) або напруженості магнітного поля ( Н = В /m 0 m) в неферомагнітному середовищі (m 0 — магнітна постійна, m — відносна магнітна проникність середовища). Прилад отримав назву від тесла — одиниці магнітній індукції СІ. Найбільш поширені Т., засновані на індукційному принципі, вони складаються з індукційного перетворювача (котушки) і приладу електровимірювання. При зміні потокосцепленія індукційного перетворювача з магнітним полем, індукцію якого необхідно визначити, в перетворювачі виникає едс(електрорушійна сила), вимірювана приладом. У постійних магнітних полях потокосцепленіє змінюється за рахунок переміщення індукційного перетворювача (лінійне переміщення, обертання, вібрація і т. п.); у змінних магнітних полях — за рахунок зміни величини і напряму поля. У випадку постійних полів як вимірювальні прилади використовують веберметри (флюксметри ) , в разі змінних — вольтметри, осцилографи і т. п. Окрім індукційних Т., застосовують ферозондові Т. (див. Ферозонд ) , Т. з холловськимі перетворювачами (див. Холу ефект ) , Т., засновані на внутріатомних явищах і, зокрема, на ядерному магнітному резонансі, електронному парамагнітному резонансі, на явищах надпровідності і «оптичного накачування» (див. Квантовий магнітометр ) . Т. застосовують для виміру горизонтальною і вертикальною складових вектора напруженості геомагнітного поля (складання магнітних карт, геологічна розвідка і т. д.), в науково-дослідних роботах по магнетизму, зокрема для виміру магнітних полів планет Сонячної системи і міжпланетного середовища.
Літ.: Чечуріна Е. Н., Прилади для виміру магнітних величин, М., 1969; Афанасьев Ю. Ст. Студенцов Н. Ст, Щелкин А. П., Магнітометричні перетворювачі, прилади, установки. Л., 1972.
