Термічний аналіз
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Термічний аналіз

Термічний аналіз, сукупність методів визначення температур, при яких відбуваються процеси, що супроводяться або виділенням тепла (наприклад, кристалізація з рідини), або його поглинанням (наприклад, плавлення, термічна дисоціація ) .

  Візуальний метод Т. а. полягає в спостереженні і вимірі температури першої появи (зникнення) неоднорідності (наприклад, випадання кристалів, зникнення муті в системі двох рідин, що не змішуються) в середовищі, що вивчається, при її охолоджуванні (або нагріванні). Він застосовний лише до прозорих легкоплавких об'єктів. Набагато загальнішим є метод побудови кривих «час — температура». Нагріваючи (охолоджуючи) об'єкт, що вивчається, вимірюють через невеликі проміжки часу його температуру; результати вимірів змальовують графічно, відкладаючи час по осі абсцис, а температуру — по осі ординат. За відсутності перетворень крива нагрівання (охолоджування) йде плавно; перетворення відбиваються появою на кривій зламів або горизонтальних ділянок («зупинок»). Найбільш точний диференціальний метод Т. а., по якому нагрівання (охолоджування) досліджуваного об'єкту ведуть разом і в одних і тих же умовах з речовиною-еталоном, яке в умовах досвіду не має перетворень. В цьому випадку на одному і тому ж графіку записують і криву «час — температура», і криву «час — різниця температур» об'єкту і еталону. Ця різниця з'являється при будь-якому перетворенні досліджуваного об'єкту, що протікає з поглинанням (виділенням) тепла. Про характер перетворень судять по вигляду простою кривою нагрівання (охолоджування), а по диференціальній кривій точно визначають температуру перетворення. Для записи кривих нагрівання і охолоджування використовують самописні прилади (пірометр Н. С. Курнакова ) , електронні (автоматичні) потенціометри, оптичні пірометри.

  За допомогою Т. а. вирішується завдання здобуття кількісних характеристик (наприклад, фазовий склад, теплота реакцій) при нагріванні (охолоджуванні) досліджуваних об'єктів. Т. а. широко застосовується при вивченні сплавів металів і ін. сплавів, а також мінералів і ін. геологічних порід (див. Термічний аналіз мінералів ) .

  Літ.: Цурінов Р. Р., Пірометр Н. С. Курнакова, М., 1953; Берг Л. Р., Введення в термографію, М-код,, 1961; Праці 1 наради по термографії, М.— Л., 1955; Праці П наради по термографії, Казань, 1961; Праці III наради по термографії, Рига, 1962.

  С. А. Погодін.