Термічний аналіз мінералів, дослідження мінеральних систем за допомогою термічного аналізу . В додатку до мінералів і гірських порід термічний аналіз вперше був застосований французьким ученим А. Л. Ле Шателье (1886). Т. а. м. проводять зазвичай в комплексі з ін. методами (наприклад, поєднання термічного і термогравіметричного аналізу дозволяє спільно з термічною кривій реєструвати зміни маси речовини при нагріванні). Т. а. м. — надійний і зручний метод діагностування багатьох мінералів; особливо коштовний при розшифровці механічних мінеральних тонкодисперсних сумішей (глин, бокситів, залізних і марганцевих руд, цементної сировини, карбонатних порід, грунтів, ілов і т. д.). Кількісна оцінка вмісту мінералів в породі здійснюється зіставленням площ або висот, відповідних термічним ефектам, температурних піків і т. д. на термограмах, що вивчаються і еталонній. Т. а. м. широко застосовують при дослідженні механізму і кінетики фазових переходів і хімічних реакцій, що відбуваються в мінералах при нагріванні; при цьому особлива увага звертається на визначення теплових ефектів і енергій активацій хімічних реакцій за участю мінералів. За допомогою Т. а. м. вирішуються також загальніші геологічні завдання: кореляція осадових порід при складанні звідних геологічних розрізів з'ясування закономірностей фаціальної пріуроченності мінералів, встановлення мінеральних парагенезісов в регіональному масштабі і т. д.
Літ.: Термічний аналіз мінералів і гірських порід, Л., 1974; Differential thermal analysis, ed. R. C. Mackenzie, v. I—2, L., 1970—72.
