Тепловіддача (у фізіології)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тепловіддача (у фізіології)

Тепловіддача у фізіології, перехід теплоти, що звільняється в процесах життєдіяльності, з організму в довкілля. Здійснюється випромінюванням, випаром, проведенням (конвекцією). Т. часто називається фізичною терморегуляцією. У людини в оптимальних умовах (див. Тепловий комфорт ) близько 50% теплоти, що звільняється в організмі, розсівається в зовнішньому середовищі унаслідок випромінювання, близько 25% — в результаті випару води з поверхні шкіри і слизистих оболонок і 25% — за рахунок конвекції. Затримка Т. може привести до підвищення температури тіла і перегріванню організму . Загроза перегрівання виникає при різкому підвищенні теплопродукциі (м'язова робота) і температури довкілля (висока вологість повітря і вологонепроникний одяг). Посиленою Т. сприяють фізіологічна реакція збільшення шкірного кровотоку, підвищення температури шкіри і випар поту. Коли температура середовища наближається до температури поверхні тіла (близько 34 °С), єдиним засобом Т. залишається випар води у вигляді потовиділення або теплової задишки у непотіючих тварин. У людини відділення поту може досягати 2 л/ч і дозволяє організму зберігати нормальну температуру тіла протягом певного часу навіть при дуже високій температурі середовища. Див. також Терморегуляція .

загрузка...

  До. П. Іванов.