Телефонний апарат
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Телефонний апарат

Телефонний апарат, пристрій в системі телефонному зв'язку, що служить головним чином для передачі і прийому мовної інформації. Т. а. зазвичай складається з двох основних частин: комутаційно-викличною, призначеною для прийому вхідного виклику, здійснення з'єднання і роз'єднання з ін. Т. а., і розмовною, забезпечуючою прийом і передачу мови.

  Принцип побудови комутаційно-викличної частини визначається типом обслуговуючою Т. а. телефонній станції — ручною (РТС) або автоматичною (АТС). У Т. а. РТС(ремонтно-технічна станція) для посилки сигналів виклику на РТС(ремонтно-технічна станція) або безпосередньо на ін. Т. а. використовується індуктор телефонний (або сигнал виклику подається на РТС(ремонтно-технічна станція) при знятті з апарату телефонної трубки), а в Т. а. АТС ( мал. 1 ) — дисковий номеронабирач або тастатура . Переведення Т. а. із стану готовності до прийому сигналу виклику в стан готовності до ведення переговорів і навпаки забезпечується перемикачем типа важеля. Сигнальним пристроєм для виклику абонента служить дзвінок електричний, рідше лампа.

  Найбільш важливі елементи розмовної частини — мікрофон і телефон, для зручності користування об'єднувані, як правило, в одному конструктивному вузлі — мікротелефонній трубці. За способом живлення мікрофону Т. а. підрозділяються на апарати центральної батареї (встановлюваною зазвичай на центральній телефонній станції) і апарати місцевої батареї, одержуючі живлення від гальванічних елементів (встановлюваних в корпусі Т. а. або поблизу від нього). За принципом побудови розмовних схем розрізняють Т. а. з місцевим ефектом — явищем прослухування в апараті звуків власної мови і протимісцеві (перші практично вийшли з вживання). Схеми протимісцевих Т. а. залежно від способу придушення місцевого ефекту діляться на мостові і компенсаційні. У мостових схемах ( мал. 2 ) в «розмовному» стані Т. а. обмотки трансформатора ланцюга мікрофону, т.з. балансний контур і абонентська телефонна лінія утворюють мостовий ланцюг, в діагональ якої включений мікрофон; ослабіння місцевого ефекту досягають, зрівнюючи повні опори лінії і балансного контура (підбором в останньому резисторів і конденсаторів). Схеми компенсаційного типа відрізняються від мостових наявністю електричного зв'язку ланцюга телефону з ін. ланцюгами Т. а. через так званий компенсаційний опір.

  Конструктивно Т. а. виконують настольнимі, настеннимі, уніфікованими (поєднання попередніх) і переносними.

  Особливі різновиди Т. а. — таксофони ; Т. а. з підсилювачем (на транзисторах) в ланцюги мікрофону або (и) телефону, використовувані в разі недостатнього рівня передаваного або такого, що приймається сигналу; гучномовні Т. а.; мікротелефонні гарнітури, вживані в радіотелефонному зв'язку ; Т. а. для відеотелефону і ін.

  Літ.: Губренко І. М., Кучумов Е. Ст Телефонні апарати АТС, М., 1968; їх же, Телефонні апарати, використовувані в сільському зв'язку, М., 1969.

  І. М. Губренко, Е. Ст Кучумов.

Мал. 1. Настільний телефонний апарат автоматичної телефонної станції, забезпечений дисковим номеронабирачем (зліва — телефонна розетка для підключення апарату до абонентської телефонної лінії).

Мал. 2. Спрощена принципова схема телефонного апарату, в якому місцевий ефект пригнічується мостовим методом: Л 1 і Л 2 — клеми абонентської лінії; РП — перемикач важеля (у положенні, коли апарат готовий до прийому сигналу виклику); Зв — електричний дзвінок; НН — номеронабирач; ГИК — імпульсний контакт номеронабирача; Т — телефон; Тр — трансформатор; М-код — мікрофон; Z — повний опір балансного контура; 1 і 2 — контакти перемикача важеля.