Індуктор телефонний, магнітоелектрична машина з ручним приводом, вживана в телефонних апаратах для посилки сигналів виклику і відбою на станції ручного обслуговування в сільському телефонному зв'язку . І. т. виробляє змінний струм з частотою 18—21 гц , напругою 60—70 в і потужності 3,8 Вт (на опорі навантаження 2,5 кому ). Випускаються 2 типи І. т.: з двома нерухомими прямокутними магнітами, якорем (з обмоткою), що обертається, редуктором і токос'емнимі пружинами ( мал. 1 ); з нерухомим якорем (з обмоткою) і багатополюсним магнітом кільцеподібної форми, що обертається ( мал. 2 ). Необхідна частота струму забезпечується при обертанні рукоятки з частотою 3—3,5 об/сек.
Літ.: Телефонія, під ред. Ст А. Новікова, 2 видавництва, М., 1967.
