Телефонна мережа
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Телефонна мережа

Телефонна мережа, комплекс технічних споруд і устаткування, призначений для здійснення телефонному зв'язку і що складається з телефонних вузлів зв'язку, телефонних станцій, ліній зв'язку і абонентських установок. Абонентською установкою називається телефонний апарат, забезпечений дисковим номеронабирачем або тастатурой або так званий автонабір, що має. Лінії зв'язку Т. с. можуть бути повітря, кабельні, радіорелейні, оптичні (лазерні) і супутникові. В цілях ефективного використання ліній в них за допомогою апаратури ущільнення (див. Лінії зв'язку ущільнення ) створюють певне число типових каналів зв'язку тональної частоти (300—3400 гц ) . На телефонних станціях і вузлах виробляється комутація ліній і каналів зв'язку, об'єднання і розподіл потоків телефонних повідомлень.

загрузка...

  По функціональній і структурній ознаках Т. с. СРСР (і аналогічно — Т. с. багатьох ін. країн) підрозділяються на місцевих (сільські і міські), внутрішньозонових, зонових, міжміських і міжнародних. Сільські Т. с. будують за так званим радіально-вузловим принципом (див. мал. ): крайові телефонні станції (ємкістю 50—200 номерів кожна) сполучають між собою через вузлову станцію (ВУС), а вузлові — через центральну, таку, що має вихід на автоматичну міжміську телефонну станцію (АМТС). Міські Т. с. бувають ті, що не районують (якщо в місті одна телефонна станція) і районують (якщо їх декілька). При малій ємкості останніх (до декількох десятків тисяч номерів) районні автоматичні телефонні станції (РАТС) сполучають між собою за принципом «кожна з кожною», і будь-яка з РАТС має вихід на АМТС. У великих же Т. с. (ємкістю до декількох сотень тисяч номерів і більш) доцільна (як засіб підвищення ефективності використання ліній зв'язку наряду з їх ущільненням) організація так званих вузлів вхідних і витікаючих повідомлень, через які РАТС і виходять на АМТС.

  Зазвичай територію країни розділяють на умовні зони (зони нумерації); їх число в різних державах складає 50—200, в СРСР (1975) — 160. В межах кожної зони функціонують 1 або 2 АМТС і обслуговувані ними станції місцевих Т. с. Ці АМТС спільно з лініями зв'язку, що сполучають їх між собою і з місцевими мережами даної зони, утворюють внутрішньозонову Т. с. Зонова Т. с. є сукупністю місцевих і внутрішньозоновою Т. с. Міжміська Т. с. — це сукупність АМТС всіх зон, вузлів автоматичної комутації (УАК) і ліній зв'язку, що сполучають їх між собою, УАК призначені для здійснення транзитних з'єднань міжміських каналів і організації обхідних доріг. У Т. с., побудованих за радіально-вузловим принципом, при чималих потоках телефонних повідомлень між окремими телефонними станціями створюють так звані поперечні лінії зв'язку. Введення УАК і ВУС дозволяє істотно зменшити кількість поперечних ліній, потрібних для пропуску по Т. с. всіх телефонних повідомлень, що поступають, в заданому напрямі і із заданою якістю обслуговування (наприклад, не більше 1% відмов).

  Міжнародна Т. с. — сукупність міжнародних АМТС, вузлів автоматичного транзиту для міжнародної, у тому числі міжконтинентальною зв'язку і ліній, що сполучають їх між собою.

  Основні напрями розвитку Т. с. — підвищення рівня автоматизації процесів встановлення з'єднань на телефонних станціях і вузлах; впровадження АТС і УАК, що не вимагають постійного обслуговування, — квазіелектронних (у яких пристрої управління побудовані на елементах електронної техніки, а комутація ліній зв'язку здійснюється малогабаритними швидкодіючими телефонними реле, наприклад реле на герконах ) і електронних; створення автоматизованих систем динамічного управління Т. с. До складу останніх включаються пристрої відображення, контролю і корекції стану мережі, які за адресною інформацією (по номеру абонента, що викликається) повинні відшукувати в мережі оптимальні дороги встановлення з'єднань. У телефонну техніку упроваджуються засоби мікроелектроніки і електронні машини, що управляють . Розвиток Т. с. здійснюється з врахуванням включення її до складу створюваної Єдиної автоматизованої системи зв'язку .

 

  Літ.: Жданов І. М-код,, Кучерявий Е. І., Побудова міських телефонних мереж, М., 1972; Лазарев Ст Р., Саввін Р. Р., Мережі зв'язку, управління і комутація, М-код,, 1973; Автоматичний міжміський і сільський телефонний зв'язок, М., 1976.

  З. С. Коханова, О. І. Панкратова.

Спрощена структурна схема телефонної мережі: АУ — абонентські установки; ОС, ВУС і ЦС — крайова, вузлова і центральна станції сільської мережі; УАТС — учрежденчеськая автоматична телефонна станція; РАТС — районна автоматична телефонна станція міської мережі; УВС і УЇС — вузли вхідних і витікаючих повідомлень; УАК 1 і УАК 2 — вузли автоматичної комутації 1-го і 2-го класів; АМТС — автоматична міжміська телефонна станція; МАМТС — міжнародна АМТС. Суцільними тонкими лініями показані лінії зв'язку місцевої мережі, подвійними — внутрішньозоновій мережі, суцільними жирними — міжміській мережі, штрихпунктирними — міжнародній мережі, пунктирними — поперечні лінії зв'язку.