Тектонічні структури
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Тектонічні структури

Тектонічні структури, залягання гірських порід, що закономірно повторюються в земній корі форми. У широкому сенсі термін «Т. с.» охоплює всілякі частини земної кори, що утворюються завдяки поєднанню ряду різних дрібніших структурних форм. Найбільш істотними ознаками, по яких класифікують Т. с., є масштаб, морфологія і генезис.

  Розрізняють елементарні структурні форми (шари, складки тріщини, розривні порушення — скидання, зрушення, надвіги, шарьяжі) і Т. с. магматичних тіл ( дайки, силли, лаколіти, батоліти і ін.), які, у свою чергу, можуть володіти структурними межами менших розмірів, аж до утворення Т. с. мікроскопічних розмірів.

  Закономірні комплекси елементарних структурних форм утворюють Т. с. крупніших порядків, наприклад складки групуються в складні структурні форми — антиклинорії, синклінорії, які, у свою чергу, формують складчасті системи; на платформах виділяються синеклізи, аятеклізи, авлакогени. Найбільш великі Т. с. земної кори вирушають корінням у верхню мантію і називаються глибинними структурами; до найважливіших з них відносяться континентальні і океанічні платформи (плити), океанічні, геосинклінальниє і орогенні рухливі пояси (див. Геосинклінальная система, Ороген ), що у свою чергу складають континент, і океанічні сегменти літосфери, а також глибинні розломи і ріфти. Глибинні структури, розвиток яких протікає головним чином в земній корі, називаються коровимі структурами. Утворення Т. с. відбувається під впливом рухів, що мають певну спрямованість і історію (кінематику) розвитку (див. Тектонічні рухи ), і сил, що викликають тектонічні деформації і що відображають динаміку процесу.

  Елементарні Т. с. представляють предмет вивчення структурній геології . Мікроскопія. Т. с. магматичних тіл вивчаються методами мікроструктурного аналізу (див. Петротектоніка ) . Комплекси елементарних Т. с. крупного масштабу досліджуються геотектонікою (див. Тектоніка ).

  Літ.: Ажгирей Р. Д., Структурна геологія, [2 видавництва], М., 1966; Методи вивчення тектонічних структур, ст 1—2, М., 1960—61; Хаїн Ст Е., Загальна геотектоніка, 2 видавництва, М., 1973: Белоусов Ст Ст, Основи геотектоніки, М., 1975; його ж, Структурна геологія, 2 видавництва, М., 1971: Sander Ст, Einführung in die Gefügekunde der geologischen Körper, Bd 1—2, W., 1948-50.

  Р. Д. Ажгирей.