Тектонічні епохи, відносно короткочасні (млн. років) епохи (фази) підвищеної активності тектонічних рухів в історії Землі. Виявляються в інтенсивному утворенні тектонічних порушень — поднятій, прогинів, особливо складок, розломів; їм незрідка супроводять також прояви магматізма і регіонального метаморфізму гірських порід. Багато з Т. е. отримали власні назви по району їх встановлення, наприклад судетськая (Судетськие гори; кінець раннього — початок середнього карбону), ларамійськая (хребет Ларамі, Скелясті гори, США; кінець мела — початок палеогену) і т. п. Див. також ст. Тектонічні цикли .
