Тектонофізіка, розділ тектоніки, що вивчає фізичні умови виникнення тектонічних деформацій (складок, розривів і пр.) в шарах гірських порід. Т. використовує дані фізики і механіки про пластичні деформації і руйнування твердих тіл при вивченні крупних деформацій, що відбуваються в земній корі неоднорідної (наприклад, зернистого або шаруватого) будови. Оскільки тектонічні деформації розвиваються тривало і поступово, в завдання Т. входить прослідити всі стадії пластичних деформацій гірських порід і поширення в них розривів, врахувати умови протікання цих деформацій, характерні для земної кори (вплив сили тяжіння, всестороннього тиску і підвищених температурних градієнтів). Кінцева мета тектонофізічеських досліджень — з'ясування генезису спостережуваних тектонічних структур, сформованих в тих полях напруги, яка раніше існувала в земній корі. Значення Т. визначається тим, що правильні уявлення про механізм утворення тектонічних структур дозволяють передбачати закономірності їх поширення в земній корі.
Методи дослідження Т. засновані, з одного боку, на відновленні древніх полів тектонічної напруги в масштабі окремих регіонів і земної кори в цілому за даними структурного аналізу, а з іншої — на експеримент, відтворенні тектонічних структур в лабораторних умовах на моделях за принципом фізичної подібності за допомогою так званих еквівалентних матеріалів (силікон, глина, бітум, нафтові масла, желатину) або природних гірських порід.
Термін «Т.» введений радянськими геологами (Ст Ст Белоусов, М. Ст Гзовський, 1954). У СРСР проблеми Т. розробляються в інституті фізики Землі АН(Академія наук) СРСР і МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (В. В. Белоусов і ін.), у Геологічному інституті АН(Академія наук) Казахською РСР (Е. І. Паталаха і ін.), в лабораторії експеримент, тектоніки інституту геології і геофізики З АН(Академія наук) СРСР (І. В. Лучицкий і ін.). Питання Т. обговорюються на сесіях Міжнародного геологічного конгресу, їм присвячуються міжнародні симпозіуми. У СРСР тектонофізічеськие дослідження освітлюють в періодичних журналах: «Геотектоніка», «Вісті АН(Академія наук) СРСР. Серія фізика Землі». У Нідерландах видається міжнародний журнал «Tectonophysics» (1964).
Літ.: Гзовський М. Ст, Основи тектонофізіки, М., 1975: Рамберг Х., Моделювання деформацій земної кори із застосуванням центрифуги, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1970.
