Танніни
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Танніни

Танніни (франц. tannin, від tanner — дубити шкіру), широко поширена в рослинах група фенольних з'єднань, що володіють здатністю утворювати міцні зв'язки з білками і деякими ін. природними полімерами (целюлоза, пектинові речовини).

Терміном «танін» спочатку (з кінця 18 ст) називали що екстрагується водою з ряду рослин суміш речовин, що володіє властивістю перетворювати сиру шкіру на дублену. Нині до Т. відносять з'єднання, що все зустрічаються в природі, з молекулярною масою від 500 до 3000, що містять велике число фенольних гідроксильних груп (у радянській літературі дублячі речовини рослинного походження називають також таннідамі). Т. ділять на 2 класи: утворені багатоатомним спиртом (наприклад, глюкозою), в якого гідроксильні групи частково або повністю етерифікування галовою кислотою або родинними з'єднаннями (так звані гідролізовані Т., наприклад I), і утворені конденсацією фенольних з'єднань, наприклад катехінів (так звані негідролізовані, або що конденсують, Т., наприклад II). Т. містяться в корі, деревині, листі і (або) плодах дубильних рослин, в галлах і ін. Т. застосовують для дублення шкір, як протраву при фарбуванні бавовняних тканин, а також в медицині як терпкого засобу . Водний розчин Т. при нанесенні на обпалену ділянку шкіри зв'язує отруйні білкові продукти розпаду тканин і сприяє загоєнню рани. Т. можуть зв'язувати в організмі бактерійні токсини, а також отруйні солі срібла, ртуті, свинцю.

  Літ.: Біохімія рослин, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1968, гл.(глав) 22; Запрометов М. Н., Основи біохімії фенольних з'єднань М., 1974.