Суцільний спектр
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Суцільний спектр

Суцільний спектр, безперервний спектр, спектр електромагнітного випромінювання, розподіл енергії в якому характеризується безперервною функцією частоти випромінювання [j(n)] або довжини його хвилі [ f (l), див.(дивися) Спектри оптичні ]. Для С. с. функція (j(n) [або f (l)] слабо змінюється в досить широкому діапазоні n (або l), на відміну від лінійчатих і смугастих спектрів, коли j(n) має при дискретних значеннях частоти n = n 1 , n 2, n 3 ... виражені максимуми, дуже вузькі для спектральних ліній і ширші для спектральних смуг. У оптичної області при розкладанні світла спектральними приладами С. с. виходить у вигляді безперервної смуги (при візуальному спостереженні або фотореєстрації; див.(дивися) мал.(малюнок) ) або плавною кривою (при фотоелектричній реєстрації). С. с. спостерігаються як у випусканні, так і в поглинанні. Прикладом С. с., що охоплює весь діапазон частот і що характеризується сповна певним спектральним розподілом енергії, є спектр рівноважного випромінювання. Він характеризується Планка законом випромінювання .

  В деяких випадках можливі накладення лінійчатого спектру на суцільній.

  Наприклад, в спектрах Сонця і зірок на С. с. випускання можуть накладатися як дискретний спектр поглинання ( фраунгоферови лінії ), так і дискретний спектр випускання (зокрема, спектральні лінії випускання атома водню).

  Згідно квантової теорії, С. с. виникає при квантових переходах між двома совокупностямі рівнів енергії, з яких принаймні одна належить до безперервної послідовності рівнів (до безперервному в енергетичному спектру). Прикладом може служити С. с. атома водню, що виходить при переходах між дискретними рівнями енергії з різними значеннями квантового числа n і безперервною сукупністю рівнів енергії, лежачих вище за кордон іонізації (вільнозв'язані переходи, див.(дивися) мал.(малюнок) 1, би в ст. Атом ); у поглинанні С. с. відповідає іонізації атома Н (переходи електрона із зв'язаного стану у вільний), у випусканні — рекомбінації електрона і протона (переходи електрона з вільного стану в зв'язаний). При переходах між різними парами рівнів енергії, що належать до безперервної сукупності рівнів (вільно-вільні переходи), також виникають С. с., відповідні гальмівному випромінюванню при випусканні і зворотному процесу при поглинанні. Переходи ж між різними парами дискретних рівнів енергії створюють лінійчатий спектр (зв'язано-зв'язані переходи).

  С. с. можуть виходити для багатоатомних молекул при переходах між совокупностямі близьких дискретних рівнів енергії в результаті накладення дуже великого числа спектральних ліній, що мають кінцеву ширину. При недостатній роздільній здатності вживаних спектральних приладів можуть виходити що здаються С. с., в яких лінійчата або смугаста структури спектрів зливаються в С. с.

  М. А. Ельяшевіч.