Супутникова геодезія, розділ геодезії, що розглядає теорії і методи вирішення практичних і наукових завдань геодезії за результатами спостережень ІСЗ(штучний супутник Землі) і ін. космічних об'єктів. Спостереження супутника, а саме фотографування його на тлі зірок спеціальними камерами або виміри дальності і променевої швидкості супутника за допомогою радіотехнічних і лазерних пристроїв, дозволяють визначати координати пунктів і напряму хорд земної поверхні (геометричні завдання), уточнювати параметри, що характеризують гравітаційне поле Землі (динамічні завдання), а також визначати взаємне положення островів і материків, досліджувати рух земних полюсів, вивчати зміни геодезичних параметрів Землі в часі і так далі Вживання лазера для виміру відстаней відродило інтерес до Луне як до об'єкту спостережень для вирішення завдань С. р.
При вирішенні геометричних завдань С. р. супутник вважається крапкою, фіксованою в просторі в деякий момент часу. Синхронні (одночасні) спостереження супутника з ряду опорних пунктів і пункту, координати якого невідомі, дозволяють визначити його положення в єдиній системі координат опорних пунктів. Спостереження декількох супутників дає можливість побудувати мережу супутниковій тріангуляції або прокласти векторний хід (див. Космічна геодезія ).
Для вирішення динамічних завдань С. р. потрібно знати закони руху супутника на орбіті (див. Небесна механіка ). Якщо закони руху супутника вважаються добре відомими, то спостереження його дають можливість визначити координати пункту спостережень (орбітальний метод). При уточненні параметрів гравітаційного поля Землі рішення задачі ускладнюється наявністю великого числа уточнюваних параметрів і необхідністю обліку впливу чинників, що обурюють рух супутника. Найкраще рішення задачі досягається, коли використовуються спостереження або дані про рух супутників з орбітами різних нахилів і висот, а також дані наземною гравіметричної зйомки . Для дослідження або виключення таких обурень, як, наприклад, опір атмосфери Землі, використовують т.з. геодезичні супутники, орбіти яких вибирають для цієї мети особливо. В даний час у вирішенні динамічних завдань С. р. все велику роль грає вживання радіотехнічних і лазерних методів спостережень руху супутників і далеких космічних об'єктів.
Літ.: Основи супутникової геодезія. М., 1974; Побудова, зрівнювання і оцінка точності космічних геодезичних мереж, М., 1972; Меллер І., Введення в супутникову геодезію, М., 1967.
