Субституція (позднелат. substitutio, від латів.(латинський) substituo — ставлю замість, призначаю взамен) в праві, призначення в заповіті запасного спадкоємця (субстітута). У радянському праві (наприклад, ГК(Цивільний кодекс) РРФСР, ст. 536) такий спадкоємець закликається до спадкоємству лише в разі смерті основного спадкоємця до відкриття спадку або при його відмові прийняти спадок. С. передбачена також законодавством ряду ін. соціалістичних країн (у Угорщині, Польщі). У спадковому праві Польщі допускається С. не лише по відношенню до спадкоємця по заповіту, але і до спадкоємця згідно із законом (ст. 963 ГК(Цивільний кодекс)).
