Суб'єктивний метод
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Суб'єктивний метод

Суб'єктивний метод в соціології, ідеалістичне тлумачення історичного пізнання, в основі якого лежить положення про детерміацію історичного знання етичним ідеалом дослідника. Основоположники С. м. — народники П. Л. Лавров і Н. До. Михайлівський; услід за ними ідеї соціологічного суб'єктивізму розвивали Н. І. Карєєв, С. Н. Крівенко, Ст Чернов. Суспільна наука, згідно з представниками С. м., не може претендувати на об'єктивну істину; вона — результат суб'єктивного угрупування значимих для мислителя фактів з точки зору певного етичного ідеалу. С. м. пов'язаний із запереченням здатності науки дати об'єктивну підставу ціннісним установкам дослідника. Тому, згідно з представниками С. м., говорити про достовірність соціального знання можна лише в сенсі відповідності або невідповідності рівню «сучасної науки і сучасних етичних ідей» (Михайлівський). Основна теоретичне завдання полягало у виробленні специфічної моделі історичного пізнання, відмінної від методів природної наук. Проте висунення як основної детермінанти історичного процесу необумовленості вибору, «свободи волі» індивіда по суті означало перехід на позиції суб'єктивного ідеалізму і волюнтаризму . «... У застосуванні до соціології, — писав Ст І. Ленін, — ці ідеї не могли дати нічого, окрім утопії або порожньої моралі...» (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 1, с. 440). Виходячи з визнання об'єктивних закономірностей, не залежних від волі і етичних установок дослідника, марксизм протиставляє С. м. принципи конкретно-історичного розгляду суспільних явищ з позицій певного класу, тобто історизм і партійність соціально-історичного знання.

  Літ.: Ленін Ст І., Що таке «друзі народу» і як вони воюють проти соціал-демократів?, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 1; його ж, Економічний вміст народництва і критика його в книзі р. Струве, там же; Плеханов Р. Ст, До питання про розвиток моністичного погляду на історію, Вибрані філософські твори, т. 1, М., 1956; Козаків А. П., Теорія прогресу в російській соціології кінця XIX століття (П. Л. Лавров, Н. До. Михайлівський, М. М. Ковалевський), Л., 1969: Пантін І. До., Соціалістична думка в Росії: перехід від утопії до науки, М., 1973; Малінін Ст А., Філософія революційного народництва, М., 1972.

  І. До. Пантін.