Стрес (від англ.(англійський) stress — тиск, натиск, напруга),
1) у техніці — зовнішня сила, що прикладена до об'єкту і викликає його деформацію.
2) у психології, фізіології і медицині — стан психічної напруги, що виникає у людини при діяльності в скрутних умовах (як у повсякденному житті, так і в специфічних обставинах, наприклад під час космічного польоту). Поняття С. було введено канадським фізіологом Р. Селье (1936) при описі адаптаційного синдрому . С. може робити як позитивний, так і негативний вплив на діяльність, аж до її повної дезорганізації, що ставить завдання вивчення адаптації людини до складних (т.з. екстремальним) умов, а також прогнозування його поведінки особливо в подібних умовах (див. Адаптація фізіологічна ) .
