Стратіграфія в археології, порядок чергування нашарувань культурного шару по відношенню один до одного, а також до тих, що підстилають і перекривають його гірським породам і відкладенням. Вивчення С. необхідно для встановлення відносного датування шарів, прошарків (а також споруд, поховань, речей). Особливо велике значення воно має у випадках, коли природний порядок шарів порушений перекопамі, обвалами, зсувами, ерозією і т.п. С. археологічних пам'ятників встановлюється вивченням вертикальних розрізів. За допомогою ін. методів археології, а також методів природних наук (див. Типологічний метод . Археологічне датування, Геохронологія ) від відносних стратиграфічних датувань переходять до абсолютних датувань. Стратиграфічні виводи по одному пам'ятнику часто можуть бути використані для встановлення відносного датування пам'ятників цілої області. За допомогою даних С. була встановлена відносна, а потім і абсолютна хронологія кам'яного століття. Особливе значення С. має для вивчення поселень з потужним (інколи сильно потривоженим) культурним шаром — первісних поселень, давньосхідних, античних і середньовічних міст і т.п., де кожен шар відображає певний етап історії. Послідовність територіального зростання поселень або могильників в археології називають горизонтальною С.
Літ.: Авдусин Д. А., Польова археологія СРСР, М., 1972; Монгайт А. Л.,
Археологія Західної Європи. Кам'яне століття, М., 1973.
