Стеклов Юрій Михайлович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Стеклов Юрій Михайлович

Стеклов (Ю. Невзоров) Юрій Михайлович (справжнє прізвище Нахамкис) [15(27) .8.1873—15.9.1941], учасник революційного руху в Росії з 1888; радянський державний діяч, історик, публіцист. Член Комуністичної партії з 1893. Народився в Одесі в дрібнобуржуазній сім'ї. У 1894 арештований, засланий в Якутську область, в 1899 біг за кордон. Входив до соціал-демократичної літературної групи «Боротьба», співробітничав в марксистському журналі «Зоря». Учасник Революції 1905—07 в Росії, в 1910 висланий за кордон, входив в Паризьку секцію більшовиків. Був лектором в партійній школі в Лонжюмо . В 1909—1914 співробітничав в більшовицьких газетах «Соціал-демократ», « Зірка», «Правда», журналі «Освіта», брав участь в роботі соціал-демократичної фракції 3-й і 4-й Державних дум. З 1914 працював в Росії. Під час Лютневої революції 1917 вибраний членом Виконкому ради Петрограду; займав позицію революційного оборончества, від якої пізніше відмовився; один з редакторів газети «Нове життя». Учасник Жовтневої революції 1917. З жовтня 1917 до 1925 редактор газети «Вісті ВЦИК». З 1925 на журналістській, адміністративний і науковій роботі. З 1929 заступник голови Вченого комітету при ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР. Роботи «Інтернаціонал 1864—1914» (ч. 1—2, 1918), «Карл Маркс. Його життя і діяльність (1818—1883)» (1918), «Борці за соціалізм» (ч. 1—2, 1923—1924) зіграли відому роль в популяризації марксизму в перші роки Радянської влади. По історії російського революційного руху найбільш значні монографії: «Н. Р. Чернишевський. Його життя і діяльність» (т. 1—2, 1928) і «М-код. А. Бакунін. Його життя і діяльність (1814—1876)» (т. 1—4, 1920—27). Роботи, написані на великому фактичному матеріалі, разом з рядом ін. статей по російському революційному руху, в цілому зберігають своє значення, не дивлячись на окремі помилкові положення і оцінки.

  Делегат 7, 8, 10, 12, 13-го з'їздів партії. Був членом Президії ВЦИК, член ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР.

  Соч.: Вибране, М., 1973; Спогади і публіцистика, М., 1965 (бібл. покажчик).

  Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво (див. Довідковий том, ч. 2, с. 475); Нариси історії історичної науки в СРСР, т. 4, М., 1966.