Революційне оборончество, ідейно-політична течія, що виникла в Росії після перемоги Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917; було формою дрібнобуржуазного патріотизму. Попередником Р. о. був революційний шовінізм 1915—17 дрібнобуржуазних шарів рос.(російський) суспільства, що стихійно сполучали ідею буржуазно-демократичної революції з прагненням довести 1-у світову війну 1914—18 до переможного кінця, бажали «... перемоги над царизмом для перемоги над Німеччиною...» (Ленін Ст І., Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 27, с. 50). Р. о. охопило широкі маси міста трудящих і села, включаючи політично незрілі шари пролетаріату, що недосвідчені в політиці і піддалися брехливим гаслам захисту революційних завоювань від зовнішнього ворога. Буржуазний Тимчасовий уряд в перші місяці після революції намагався приховати свої загарбницькі цілі у війні, що породило ілюзію зміни характеру імперіалістичної війни для Росії. Лідери дрібнобуржуазних партій (меншовики, есери і т.п.), до революції займаючі відкриті або замасковані позиції оборончества, захисту інтересів буржуазії, після революції прямо заявили про необхідність всемірно підтримувати Тимчасовий уряд і продовжувати війну, нібито в захист завойованою в лютому 1917 свобод. Представники цих партій в період двовладдя користувалися тимчасовою довірою мас і складали більшість в Радах. Тому їх пропаганда сприяла поширенню ідей Р. о. Зіграла свою роль і зацікавленість деякої частини дрібної буржуазії в загарбницькій політиці уряду. Ленін вказував, що Р. о. «... є з одного боку, плід обману мас буржуазією, плід довірливої несвідомості селян і частини робітників, а з іншої — вираження інтересів і точки зору дрібного господаря, який зацікавлений до певної міри в анексії і банкових прибутках...» (там же, т. 31, с. 159). Оборончеськи налагоджених робітників і селян Ленін називав оборонцями, що сумлінно помилялися, визнавали війну лише з потреби, а не ради завоювань. Вважаючи Р. о. ворогом розвитку революції і переростання її в соціалістичну, він поставив перед більшовицькою партією завдання: викриття імперіалістичної політики буржуазного Тимчасового уряду погоджується меншовиків і есерів, наполегливе і терпляче роз'яснення масам помилковості їх оборончеських ілюзій. Не йдучи на поступки Р. о., але враховуючи обстановку в Росії, більшовики зняли гасло поразки свого уряду, висунуте ними в 1914, т.к. он був вигідний контрреволюції, що планувала реставрацію монархії за допомогою німецьких військ. Трудящі на власному досвіді переконувалися в правоті більшовиків. Відмова буржуазного Тимчасового уряду розірвати з державами Антанти таємні договори царизму, в яких були зафіксовані його імперіалістичні цілі, новий наступ на фронті влітку 1917 і його провал викрили дійсні цілі Тимчасового уряду і характер війни. Здача німецьким військам Риги, плани сепаратного світу з Німеччиною в цілях використання армії для боротьби з революцією, розкрили контрреволюційну суть політики Тимчасового уряду і лідерів дрібнобуржуазних партій. Завдяки роз'яснювальній роботі більшовиків маси трудящих звільнилися з-під впливу меншовиків і есерів, здолали настрою Р. о., об'єдналися під прапором соціалістичної революції. Лише з 25 жовтня (7 листопада) 1917, коли маси трудящих знайшли свою соціалістичну Батьківщину, більшовики, вказував Ленін, стали «... оборонцями, що визнають захист вітчизни...» (там же, т. 36, с. 14). Комуністична партія зайняла позицію достовірно Р. о., укріплюючи військову потужність Радянської республіки, захист якої став патріотичним і інтернаціональним боргом робочого класу, всіх трудящих.
Літ.: Ленін Ст І, Про завдання пролетаріату в даній революції, Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 31; його ж, Завдання пролетаріату в нашій революції, там же; його ж, загальноміська конференція Петрограду РСДРП (б). Проект резолюції про війну, там же; його ж. Добросовісне оборончество показує себе, там же; 7-я (Квітнева) Всеросійська конференція РСДРП (б). Резолюція про війну, в книзі: КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 8 видавництво, т. 2, М., 1970.
