«Соціал-демократ», нелегальна газета, центральний орган РСДРП; після 6-ої (Празькою) Всеросійської конференції РСДРП (1912) — центральною орган більшовиків. Створена за рішенням 5-го з'їзду РСДРП (1907). 1-й номер вийшов в лютому 1908 в Росії, але майже весь наклад газети був захоплений поліцією. По постанові 5-ої Загальноросійської конференції РСДРП (1908) газета стала видаватися в Парижі (1909—13 № 2—32), потім в Женеві (1914—17 № 33—58). Всього вийшло 58 номерів, останній номер — 31 січня (13 лютого) 1917; у 1916 видано 2 номери «Збірки “Социал-демократа”»; були також додатки до газети. У редколегію входили представники від більшовиків, меншовиків і польських соціал-демократів; у 1911 меншовики Ф. І. Дан і Л. Березня вийшли з редакції. Головним редактором фактично було Ст І. Ленін, який на сторінках «З.-д.» вів непримиренну боротьбу проти ліквідаторів, одзовістів, троцкистов, за послідовне проведення більшовицької лінії, за об'єднання і зміцнення партійних сил. У газеті були опубліковані десятки статей Леніна; вперше була надрукована його робота «Про гасло Сполучених Штатів Європи», в якій сформульований вивід про можливість перемоги соціалістичної революції спочатку в декількох або навіть в одній країні. У роки 1-ої світової війни 1914—18 «З.-д.» зіграв значну роль в пропаганді ленінських гасел по питаннях війни, світу і революції. У «З.-д.» у різний час співробітничали Д. Благоєв, Д. Бідний, М. Горький, П. А. Джапарідзе, І. Ф. Дубровінський, А. М. Коллонтай, Ст До. Курнатовський, Р. Люксембург, Ю. Мархльовський, Р. До. Орджонікідзе, Н. А. Семашко, І. В. Сталін і ін.
