Старокатоліцизм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Старокатоліцизм

Старокатоліцизм, течія в християнстві, що відкололася від католицизму після Ватиканського собору 1869—70. Старокатоліки відкидають верховну владу римського папи, догмати про його непогрішимість, про непорочне зачаття діви Марії, додавання до «Символу віри» filioque (див. в ст. Католицизм ), обов'язкова безшлюбність духівництва; визнають лише 7 перших Уселенських соборів . Один із засновників С. — І. Деллінгер, професор Мюнхенського університету (відлучений в 1871 від католицької церкви). 1-й конгрес старокатоліков відбувся в 1871 в Мюнхені. Зародившись в Германії, С. поширився в Австрії, Швейцарії, Нідерландах, Польщі, США і ін. У 1970 в Бонні відбувся 20-й міжнародний конгрес старокатоліков. Всього налічується близько 250 тис. старокатоліков (1971).