Спостереження (психологич.)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Спостереження (психологич.)

Спостереження, навмисне і цілеспрямоване сприйняття, обумовлене завданням діяльності. Н. як специфічно людський акт принципово відрізняється від різних форм дослідження у тварин. Історично Н. розвивається як складова частина трудової операції, що включає встановлення відповідності продукту праці його запланованому ідеальному образу. З ускладненням соціальної дійсності і трудових операцій Н. виділяється в відносно самостійний аспект діяльності (наукове Н., сприйняття інформації на приладах, Н. як частина процесу художньої творчості і т.д.). З розвитком науки Н. стає усе більш складним і опосередкованим. Основні вимоги до наукового Н. — однозначність задуму, система методів Н., об'єктивність, тобто можливість контролю дорогою або повторного Н., або вживання інших методів дослідження, наприклад експерименту (в той же час Н. зазвичай включено як складова частина в процедуру експерименту). На перший план все більше виступає інтерпретація результатів Н., т.к. в сучасній науці узагальнення рідко робляться на рівні спостережуваних фактів, як які можуть виступати лише знаки явищ, що вивчаються (наприклад, крива на осцилографі, електроенцефалограма і т.д.).

  Особливу трудність представляє Н. у соціальних науках, де результати Н. великою мірою залежать від особи спостерігача, його установок і відношення до спостережуваного. У соціології і соціальній психології залежно від положення спостерігача розрізняють прості (або звичайне) Н., коли події реєструються з боку, і побічне (або включене) Н., коли дослідник включається в певне соціальне середовище, адаптується до неї і аналізує події як би «зсередини». У психології вивченню піддається сам процес Н. Встановлено, що якість Н. обумовлено в основному відношенням до завдання і глибиною його усвідомлення. У психології як метод дослідження застосовується самоспостереження (інтроспективна), що є окремим випадком Н. Наблюдательность як якість особи інколи є природженою рисою вдачі, але для її розвитку необхідна певна спрямованість.

  Літ.: Басів М. Я., Методика психологічних спостережень над дітьми, 3 видавництва, М. — Л., 1926; Роговин М. С., Введення в психологію, М., 1969, гл.(глав) 6; Отрут Ст А., Соціологічне дослідження. Методологія, програма, методи, М., 1972, гл.(глав) 4 §1.

  М. С. Роговин.