Спори
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Спори

Спори (від греч.(грецький) sporá — сіяння, посів, сім'я), 1) мікроскопічні зачатки нижчих і вищих рослин, що мають різне походження і службовці для їх розмноження і (або) збереження за несприятливих умов. Є одноклітинними, рідше двуклеточниє або такими, що складаються з декількох кліток утвореннями. С. зазвичай більш менш кулястої, еліпсоїдної форми, рідше — циліндровою і ін. В багатьох рослин вони мають стійкі, часто ськульптурірованниє оболонки складної будови (див. Спородерма ); такі С. зазвичай тривалий час зберігають здібність до проростання, протопласти їх містять запас живильних речовин.

загрузка...

  Назви С. нижчих рослин можуть відображати як особливості будови самі С. (джгутики, що мають, активно рухливі зооспори і безжгутикові аплано-спорі), їх форму (стілоспори), здатність зростати (ауксоспори), наявність щільної оболонки (хламідоспори), так і назва що виробив їх спороношенія (спорангио-, карпо-, асько-, базідіо- і ецидіоспори), їх виникнення усередині споровместіліща або на спорогенному органі (ендо- і екзоспори), число С., що утворюються в одному спорангії (моно- і тетраспори), тип статевого процесу, що привів до освіти цих С. (оо- і зігоспори), приналежність С. тим або іншим рослинам (головневиє С., уредоспори) і ін.

  За способом виникнення і місцем в циклах розвитку рослин С. можна розділити на 3 групи (див. Спороутворення ): а) що виникли при злитті гамет диплоїдні зіготи (ооспори багатьох зелених водоростей і ооміцетов, ауксоспори діатомей) або при злитті багатоядерних гаметангиев синзіготи, що містять багато диплоїдних ядер (зігоспори зігоміцетов, ооспори деяких ооміцетов); 6) мітоспори, утворенню яких мейоз безпосередньо не передує; в більшості випадків вони мають гаплоїдниє ядра, в деяких рослин — диплоїдні, або містять дікаріони; у) гаплоїдниє мейоспори, що утворилися в результаті мейозу або незабаром після нього при діленні клітин або ядер, що виникли в результаті мейозу. Такі ті, що виникають при проростанні зігот зоо- і апланоспори зелених водоростей з гаплонтним циклом розвитку і деяких архи- і ооміцетов, карпоспори бангиевих і небагато флорідей, зоо- і безжгутикові тетраспори зелених, бурих і червоних водоростей з ізо- і гетероморфним циклами розвитку, безжгутикові С. міксомоцетов, С. в т.з. зародкових спорангіях мукорових грибів, асько- і базидіоспори сумчастих і базідіальних грибів.

  Вищі рослини утворюють лише мейоспори, що виникають в спорангіях тетрадами (четвірками) з археспоріальних кліток. С. проростають в гаметофіти, які в мохоподібних в циклі розвитку займають домінуюче положення, а у всіх інших — підпорядковане ( заростки ). С. мохо- і папоротеподібних висєїваются із спорангіїв і зазвичай розносяться струмами повітря або води. Равноспоровиє папоротеподібні продукують морфологічні і фізіологічні однакові С.; заростки обоєполи, що утворюються з них. Різноспорові рослини (деякі папоротеподібні, всі насінні) продукують дрібні мікроспори і крупні мегаспори (макроспори). Перші дають початок чоловічим заросткам, другі — жіночим. Для всіх гетероспорових рослин характерна редукція заростків, особливо чоловічого, а для насінних — і розвиток їх в спорангіях (С. не висєїваются). В насінних рослин в мікроспорангіях з мікроспор починають розвиватися висєївающиеся потім чоловічі заростки — пилкові зерна, а в мегаспорангиях з мегаспор — жіночі заростки: первинний ендосперм (в голосеменних) і зародковий мішок (в покритосеменних), взагалі не покидаючі meracпорангиев.

  Літ . див.(дивися) при ст. Спороутворення .

  А. Н. Сладков.

  2) В паразитичних простих (споровіков, окрім кров'яних і кнідоспорідій) — одно- або багатоклітинні утворення, оточені щільною оболонкою; служать для поширення і переживання в несприятливих умовах. Будова і розвиток С. в простих різних класів різно. В споровіков С. виникають в результаті спорогонії (процесу розвитку зіготи). Зігота виділяє оболонку, перетворюючись на ооцисту. Двократне ділення ядра і цитоплазми ооцисти приводить до утворення 4 споробластов, які, формуючи оболонку, стають С. Внутрі кожній С. утворюються по 2 спорозоїта (зародка). Зріла ооцисту з 4 С. здатна заражати тварин. В міксоспорідій (класу кнідоспорідій) С. многоклеточни, виникають в ендоплазмі міксоспорідій (в порожнинних видів утворюються 2 С., а в тканинних — до декількох сотень і тисяч С.). У більшості видів С. мають двостулкову міцну оболонку (число стулок може бути рівним 3,4,6), усередині — двуядерний амебоїдний зародок і жалкі капсули (2—6) з довгими нитками, що вистрілюються, службовцями для фіксації С. при проникненні їх в кишечник господаря. У формуванні кожній С. беруть участь зазвичай 6 кліток. В мікроспоридій С. одноклеточни, володіють нестулковою оболонкою, 1 жалкою капсулою і амебоїдним зародком.

  Літ.: Життя тварин, т. 1, М., 1968.

  Ю. І. Полянський.

Спори деяких мохоподібних (1 — Fossombronia angulosa, 2 — Anthoceros tuberculatus), равноспорових папоротеподібних (3 — Pteridium aquilinum, 4 — Lycopodium clavatum, 5 — Dryopteris filix-mas) і різноспорових папоротеподібних (6 — Salvinia cucullata, 7 — Selaginella radiata).