Спори міжнародні, розбіжності, що виникають між державами по різних питаннях їх взаємних і міжнародних стосунків. Сучасне міжнародне право, що забороняє застосування сили або загрози силоміць у відносинах між державами, встановлює, що все С. м. повинні вирішуватися лише мирними засобами, на основі угоди між зацікавленими державами (Статут ООН(Організація Об'єднаних Націй), п. 3, ст. 2, пакт Ліги араб.(арабський) держав, ст. V, Хартія організації афр.(африканський) єдність, ст. 3, Декларація про принципи міжнародного права 1970, і ін.). Міжнародне право не зумовлює, до якого саме мирного засобу вирішення суперечки держави повинні вдатися в тому або іншому конкретному випадку, залишаючи за ними свободу вибирання цих засобів. Статут ООН(Організація Об'єднаних Націй) (ст. 33) перераховує наступні види мирних засобів рішення С. м.: переговори обстеження, посередництво, примирення, арбітраж, судовий розгляд, звернення до регіональних органів або угод. У систему мирних засобів рішення С. м. входять також різні форми примирливої процедури: «добрі послуги», створення слідчих і погоджувальних комісій і т. д.; на відміну від безпосередніх переговорів, в примирливій процедурі зазвичай беруть (з відома держав, що сперечаються) участь треті держави або міжнародні органи.
Усе більш широкого поширення набуває рішення С. м. в рамках міжнародних організацій за допомогою механізмів, передбачених статутами цих організацій. У ООН(Організація Об'єднаних Націй) мирний дозвіл суперечок здійснюється перш за все Радою Безпеки, а також Генеральною Асамблеєю і Міжнародним судом ООН(Організація Об'єднаних Націй).
