Соціальне законодавство
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Соціальне законодавство

Соціальне законодавство, в капіталістичних країнах сукупність правових норм, спеціально регулюючих положення тих, що працюють по найму, а також заходи надання допомоги особам, що не мають коштів для існування. Основою і найважливішими елементами С. з. є трудове законодавство і соціальне забезпечення. Поряд з нормами, що відображають завоювання робочого класу, в склад С. з. входить і антиробоче законодавство . У радянській юридичній літературі термін «буржуазне С. з.» використовується інколи для позначення лише сукупності правових норм, що захищають інтереси пролетаріату і що протиставляються антиробочому законодавству. У буржуазному законодавстві прогресивні соціальні норми тісно переплітаються з реакційними, антиробочими положеннями.

  Сучасне С. з. закріпило ряд поступок, які була вимушена зробити буржуазія під впливом боротьби робочого класу, що посилюється, за свої права, на успіхи якої величезну дію надають ідеї і практика соціалізму. Ці соціальні поступки буржуазія прагне використовувати в своїх інтересах, для вдосконалення методів експлуатації найманої праці і підривання класової боротьби трудящих. Перебільшення ролі С. з. характерний для ідеологів правої соціал-демократії. Воно видається за засіб, нібито що принципово змінило суспільні стосунки, що ліквідувало найгірші пороки капіталізму, усунуло експлуатацію і рівність людей, що забезпечила. З іншого боку, лівацькі елементи вважають, що трудящі капіталістичних країн взагалі не мають соціальних завоювань.

  Комуністичні і робочі партії, підкреслюючи обмеженість буржуазного С. з. і викриваючи антиробочий характер ряду його норм, надають велике значення боротьбі за захист і розширення соціальних завоювань пролетаріату. Перспективи цієї боротьби відбиті в програмних документах комуністичного і робочого руху. Виступи трудящих за часткові реформи С. з. все тісніше змикаються з вимогами корінних демократичних перетворень, направлених на підривання всевладдя монополій, на підвищення ролі робочого класу в житті суспільства.

  Літ.: Усенін Ст І., Реформізм і буржуазне соціальне законодавство, М., 1967; його ж Соціальне партнерство або класова боротьба?, М., 1968; Баглай М. Ст, Капіталізм і «соціальна демократія», М., 1970: Кисельов І. Я., Сучасний капіталізм і трудове законодавство, М-код.,1971.