Солі
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Солі

Солі, клас хімічних сполук; кристалічні в звичайних умовах речовини, для яких типова іонна структура. Згідно теорії електролітичній дисоціації, С. є хімічними сполуками, які в розчинах диссоціюють на позитивно заряджені іони, — катіони (в основному металів) і негативно заряджені іони — аніони. Існують С. наступних типів: середні (або нейтральні), кислі, основні, подвійні, змішані і комплексні. Найбільш звичайний лабораторний спосіб здобуття С. — взаємодія кислот і підстав один з одним, також кислот і у багатьох випадках (відповідно до рядом напруги ) самих С. з металами.

загрузка...

  Характерна властивість С. — розчинність їх в полярних розчинниках, особливо у воді. У природі скупчення С. утворюються в основному шляхом осадження з водних розчинів, яке відбувається в замкнутих морських басейнах (Аральське, Мертве море і ін.) або в майже відокремлених від моря затоках (Кара-Богаз-гол), а також в безстічних континентальних озерах (Ельтон, Баскунчак).

  С. були відомі в глибокій старовині. Окрім традиційного використання для харчових цілей і в медицині, С. стали застосовуватися у міру розвитку промисловості в хімічній, скляній, шкіряній, текстильній, металургійній і ін. її галузях; деякі С. використовуються як мінеральних добрив .

  Про номенклатуру С. див.(дивися) Номенклатуру хімічну .

 

  Літ.: Некрасов Би. Ст, Основи загальної хімії, т. [1—2], 3 видавництва, М., 1973.