Ряд напруги
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ряд напруги

Ряд напруги (рідше — ряд актівностей), послідовність розташування металів і їх іонів в порядку зростання стандартних електродних потенціалів в розчинах електролітів. Електродом порівняння зазвичай служить стандартний водневий електрод . Тому в Р. н. включають і водень, електродний потенціал якого приймається рівним нулю. У СРСР і багатьох інших європейських країнах електродному потенціалу прийнято давати знак, однаковий із знаком заряду електроду з даного металу по відношенню до стандартного водневого електроду (у США прийнято давати зворотний знак). Найбільші негативні потенціали характерні для лужних металів (біля — 3 в ), за ними слідують лужноземельні метали і т. д.; найбільш позитивні потенціали мають благородні метали (біля + 1,5 в ; чисельні значення див.(дивися) в ст. Метали, таблиця. 2 і 3). У Р. н. часто включають неметали, іони і деякі хімічні сполуки. Найбільш поширені метали розташовані в Р. н. у наступній послідовності: Li, До, Ca, Na, Mg, Al, Mn, Zn, Fe, Co, Ni, Sn, Pb, H 2 , Cu, Hg, Ag, Au (див. там же).

загрузка...

  Місце кожного елементу в Р. н. декілька умовно, оскільки величина електродного потенціалу залежить від температури і складу розчину, в який занурені електроди, зокрема від активності (або концентрації) іонів даної речовини в електроліті. Велике значення має стан поверхні електроду (гладка, шорстка), особливо наявність на ній окисної захисної плівки (див. Пасивування ). Р. н., зазвичай, що приводиться в учбовій літературі, відноситься до водних розчинів при температурі 25 °С, тиску газів 1 атм і при активності іонів, що беруть участь в електрохімічній реакції, рівній 1. При зміні концентрацій і розчинника послідовність речовин в Р. н. може змінюватися, особливо для речовин, близько розташованих в цьому ряду.

  Найважливіші следствія, витікаючі з Р. н. і широко використовувані в хімічній практиці: 1) кожен метал здатний витісняти (заміщати) з розчинів солей всі інші метали, в Р, що стоять. н. правіше даного металу; 2) всі метали, розташовані в Р. н. лівіше за водень, здатні витісняти його з кислот; 3) чим далі розташовано один від одного два метали в Р. н., тим більша напруга може давати побудований з них гальванічний елемент. Р. н. складається на основі термодинамічних характеристик електрохімічних процесів, тому він дозволяє судити лише про принципову можливість цих процесів; реальне ж їх здійснення багато в чому визначається кінетичними чинниками.

  Літ.: Курс фізичної хімії (під общ. ред. Я. І. Герасимова), т. 2, 2 видавництва, М., 1973, гл.(глав) 20; Полінг Л., Загальна хімія, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1974, гл.(глав) XV.

  М. Е. Ерликина.