Водневий електрод
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Водневий електрод

Водневий електрод, платинова пластинка, електролітично покрита платиновою черню, занурена в розчин кислоти з певною концентрацією іонів водню Н + і омивана струмом газоподібного водню. Потенціал Ст е. виникає за рахунок оборотний протікаючій реакції

 

Між воднем, адсорбованим платиновою черню, і іонами водню в розчині встановлюється рівновага. Потенціал електроду Е визначається рівнянням Нернсту:

 

де Т — абсолютна температура (К), а Н + — активна концентрація іонів водню> ( г-іон/л ), тиск водню [ кгс/см 2 ( атм )], Е° — нормальний (або стандартний) потенціал Ст е. при р = 1 кгс/см 2 (1 атм ) і а H + = 1. При будь-якій заданій температурі Е° умовно прийнято вважати рівним нулю. Від потенціалу стандартного Ст е. відлічують потенціали всіх інших електродів (так звана воднева шкала потенціалів). При роботі с В. е. необхідне ретельне очищення водню від домішок. Особливо небезпечні з'єднання сірки і миш'яку, а також кисень, що реагує з воднем на поверхні платини з утворенням води, що приводить до порушення рівноваги

 

Ст е. застосовують як електрод порівняння .

Малюнок до ст. Водневий електрод.