Содаліта група, мінерали з класу силікатів : содаліт Na 8 [Aisio 4 ] 6 Cl 2 , нозеан Na 8 [Aisio 4 ] 6 So 4 , гаюїн Na 6 Ca 2 [Aisio 4 ] 6 (So 4 ) 2 , лазурит Na 6 Ca 2 [Aisio 4 ] 6 (So 4 ) S. Кристалічна структура представлена алюмокремнекислородним каркасом Aisio 4 , крупні порожнечі якого зайняті аніонами Cl – і So 2– 4 (інколи S 2– ), оточеними чотирма іонами Na + і Ca 2+ , що займають малі порожнечі. Кристалізуються в кубічній системі; утворюють ромбододекаедрічеськие (содаліт, лазурит) і октаедричні (гаюїн) кристали; зазвичай зустрічаються у вигляді неправильних зерен в породах. Твердість за мінералогічною шкалою 5,5—6; щільність від 2300 кг / м-коду 3 (лазурит) до 2500 кг / м-коду 3 (гаюїн). Колір синій, блакитний (лазурит, гаюїн), жовтий, зеленуватий, білий або сірий. Рожевий різновид содаліта, що виявляє забарвлення на свіжому ськоле, яке вицвітає на світлу і знов виникає при опроміненні (фотохромізм), називається гакманітом.
Деякі мінерали С. р. є породообразующимі (наприклад, содаліт в нефелінових сиенітах, нозеан і гаюїн у фонолітах і ін. лужних ефузивних породах). Лазурит і содаліт утворюються також в контактово-метаморфізованних вапняках. У СРСР содаліт зустрічається в нефелінових сиенітах Кольського півострова Ільменських гір на Уралі, в УРСР, в Таджицькій РСР, в Саянах. Гаюїн виявлений в СРСР — в Прібайкалье, за кордоном — в околицях Везувію і др.; нозеан — в СРСР (Мінусинськ), в Італії і ін.
Синіми різновидами содаліта і лазуриту є коштовні і вироби камені (Малобистрінськоє родовище в Прібайкалье, Лаушуардари в Таджицькій РСР; Бадахшанськоє в Афганістані). Мінерали С. р. застосовувалися як коштовна мінеральна фарба — ультрамарин. Фотохромниє властивості синтетичних мінералів С. р. з різними заміщеннями катіонів натрію використовуються в радіоелектроніці і телебаченні.
