Нефеліновий сієніт, магматична лужна гірська порода, що складається з нефеліну, лужного польового шпату (санідину, ортоклаза або мікрокліна), біотіта і лужних амфіболов і піроксенов; дуже характерна присутність цирконосилікатов (циркону, евдіалліта і ін.), тітаносилікатов (сфена, лампрофілліта і ін.), а також мінералів, F, що містять, P 2 O 5 , Co 2 (канкриніту, кальциту, апатиту, флюориту) і рідкі землі (рінколіта, лопаріта і ін.). У хімічному складі Н. с. міститься 50—56% Sio 2 , 19—24% Al 2 O 3 , невелика кількість Ca і Mg, 15—17% До і Na. Серед Н. с. виділяють велику кількість різновидів: хибініти — зеленувато-сірі грубозернисті піроксеновиє Н. с. з пегматоїдной структурою; рісчорріти — желтовато- або зеленувато-сірі породи з пойкілітовою структурою; луявріти — зеленувато-чорні породи з різко вираженою трахитоїдной текстурою; міаськити — слюдяні смужчаті Н. с. Уралу; маріуполіти — Н. с. з їх своєрідним багатством альбітов; сайбаріти — меланократовиє Н. с. Сибіру, і ін. У зарубіжних країнах Н. с. поширені в районі Осло (Норвегія), в Південній Гренландії, Канаді, Південній Африці, на Мадагаскарі і ін. З Н. с. зв'язані родовища корисних копалини: апатітов (Кольський півострів), графіту (Саяни), кріоліту (у Гренландії) і ряду рідких елементів.
Літ.: Куплетський Би. М., Формація нефелінових сиенітов СРСР, М. — Л., 1937; його ж, До питання про кількісно-мінералогічний склад фельдшпатоїдних порід, «Доповідь. АН(Академія наук) СРСР. Нова серія», 1946, т. 52 № 3.
