Сміт (Smith) Адам (5.6.1723, Керколді, Шотландія, — 17.7.1790, Едінбург), шотландський економіст і філософ, видний представник класичній буржуазній політичній економії . Син митного чиновника. Здобув освіту в університетах Глазго і Оксфорда. Професор університету в Глазго (1751—63). У 1764—66 знаходився у Франції, де познайомився з фізіократамі Ф. Кене і А. Р. Же. Тюрго, філософами і ученими Ж. Л. Д''Аламбером, К. А. Гельвецием і ін., що зробили великий вплив на формування його економічно і філософських поглядів. З 1778 митний комісар в Едінбургу, з 1787 ректор університету в Глазго. У 1759 була видана книга С. «Теорія етичних відчуттів» (русявий. пер.(переведення), 1895). У 1776 опублікований його основний твір «Дослідження про природі і причинах багатства народів» (русявий. пер.(переведення), т. 1—4, 1802—06, новий пер.(переведення), 1962).
С. виступав ідеологом промислової буржуазії 18 ст, коли вона грала прогресивну роль. К. Маркс характеризував його як «,.. узагальнювального економіста мануфактурного періоду...» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 23, с. 361, прим.(примітка)), В. І. Ленін — як «... великого ідеолога передової буржуазії» (Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 2, с. 521). Завдяки дослідженням С. політична економія перетворилася на порівняно розроблену систему економічних знань. С. піддав критиці теорію і практику меркантилізму, феодальні інститути і пережитки, гальмівні розвиток капіталізму. Визнаючи самокорисливий інтерес основним мотивом господарської діяльності, «природним порядком» в області економічного життя вважав вільну конкуренцію, панування приватної власності, обмеження всякого роду монополій, свободу торгівлі, невтручання держави в економіку. Антиісторизм теоретичних вистав С. виражав практичні інтереси промислової буржуазії.
Протиріччя в методології С. між аналізом внутрішніх суті явищ і некритичною фіксацією їх емпіричної видимості знаходить віддзеркалення в тому, що в його економічній системі поряд з науковими положеннями містяться вульгарні погляди. Заслуга С. — розробка найважливіших категорій трудової теорії вартості. Він визнавав працю субстанцією вартості, відстоював товарну природу подіне, розрізняв мінову і споживчу вартість, наблизився до розуміння подвійного характеру праці, втіленої в товарі. Непослідовність С. виявилася в тому, що вартість він визначав не лише працею, витраченою на виробництво товару, але і т.з. працею, що купується.
С. змалював класову будову буржуазного суспільства, виділивши три його основних класу: найманих робітників, капіталістів і землевласників, причому найманих робітників він протиставляв останнім двом класам. Визнавав, що прибуток, відсоток і рента є вирахуваннями з продукту праці робітника. В той же час вважав, що прибуток є плата підприємцеві за ризик і витрати капіталу. До заслуг С. відноситься аналіз категорій заробітної плати диференціальної ренти, продуктивної праці при капіталізмі як праці, що створює додаткову вартість, і ін. Поряд з цим він помилково визначав заробітну плату робітника як плату за працю, ренту намагався представити результатом «діяльності природи», а продуктивною працею вважав лише працю, що упредметнюється в матеріальному продукті.
Не розрізняючи просте і капіталістичне товарне виробництво, С. виявився безсилим розкрити механізм утворення додаткової вартості при капіталізмі. Він ототожнював процес створення і розподілу вартості, не бачив модифікації вартості в ціну виробництва. Все це привело С. до помилкового виводу про те, що вартість товарів складається і розпадається на доходи: прибуток, заробітну плату і земельну ренту (див. Догма Сміта ) . С. близько підійшов до правильного трактування основного і оборотного капіталу намагався виявити чинники накопичення капіталу у сфері виробництва, проте не міг розкрити внутрішню природу і історичну тенденцію капіталістичного накопичення.
Економічне учення С. зробило великий вплив на розвиток політичної економії. Наукові ідеї С. склали фундамент класичної буржуазної політичної економії — одного з джерел марксизму. На основі вульгарних елементів в системі поглядів С. склалися різні апологетичні буржуазні теорії.
Соч.: Essays on philosophical subjects, new ed., L., 1872.
Літ.: Маркс До., Капітал, т. 2, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 24; його ж, Теорії додаткової вартості (IV том «Капіталу»), ч. 1, гл.(глав) 3—4, ч. 2, гл.(глав) 13—14, там же, т. 26, ч. 1—2; Ленін Ст І., До характеристики економічного романтизму, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 2; його ж, Три джерела і три складові частини марксизму, там же, т. 23; Аникін А. Ст, Адам Сміт, М., 1968; його ж, Юність науки, М., 1971; Stewart D., Biographical memoirs of Adarn Smith, L., 1811; Stephen L., History of English thought in the 18 century, v. 1—2, L., 1876; Schumpeter J. A., History of economic analysis, N. Y., 1954, р. 181-94.
