Слуцкис Міколас
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Слуцкис Міколас

Слуцкис Міколас (р. 20.10.1928, р. Паневежіс), литовський радянський письменник. Член КПРС з 1950. У 1951 закінчив історико-філологічний факультет Вільнюського університету. Друкується з 1945. Розповіді в збірках «Я знову бачу прапор» (1948), «На вітрі» (1958), «Хай ми краще не зустрінемося» (1961), «Посмішки і долі» (1964), «Кроки» (1965; Державна премія Литовської РСР, 1966) ліричні, відрізняються точністю психологічного аналізу. У романі «Добрий будинок» (1955, русявий.(російський) пер.(переведення) 1958) знайшли віддзеркалення межі біографії автора. Соціально насичені картини післявоєнної класової боротьби в Литві створені в романі «Сходи в піднебіння» (1963, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965). У романах на сучасні теми — «Адамово яблуко» (1966, русявий.(російський) пер.(переведення) 1969), «Неспокійна моя гавань» (1968, в русявий.(російський) пер.(переведення) «Спрага», 1969), в повести «Чужі пристрасті» (1971) С. використовує стилістику внутрішнього монологу. Автор п'єси чи «Не скажений твій собака» (пост. 1974). Опублікував збірки критичних статей «найважче мистецтво» (1960), «Початок всіх початків» (1975). Нагороджений орденом «Знак Шани» і медалями.

  Соч.: Vejii pagaireje, Vilnius, 1958; Vai tai duda, Vilnius, 1972; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Розповіді, М., 1960; Увертюра і три дії. [Вступ. ст. Е. Вітровий], М., 1965; Посмішки і долі. Розповіді і повести, М., 1968; Відпочинок. Повість, «Дружба народів», 1974 № 6.

  Літ.: Теракопян Л., Дихання життя, М., 1971, с. 261—315; Горбунова Е., Перед лицем нової дійсності, М., 1974, с. 257—338; Lietuviu literaturos istorija, t. 4, Vilnius, 1968.

  Ст Кубілюс.