Слов'яно-греко-латинська академія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Слов'яно-греко-латинська академія

Слов'яно-греко-латинська академія, перший вищий загальноосвітній учбовий заклад в Москві. Створено в 1687 під назвою Елліно-грецька академія на основі школи при Богоявленськом монастирі як всесословноє учбовий заклад. Ініціатива організації академії належить Сімеону Полоцкому, що склав в 1680 «Академічний прівілей» (засновницьку грамоту), в якому визначені завдання, вміст, форми вчення і права академії. Академія готувала освічених людей для державної служби і церкви, здійснювала цензуру книг духовного вмісту і суд над відступниками від православ'я. У 17 ст в академії, що сполучала межі вищої і середньої школи, викладалися грецька, латинська і слов'янська мови, «сім вільних мистецтв», богослів'я, основна увага приділялося грецькій мові. З початку 18 ст, після перетворень, проведених Стефаном Яворським, курс вчення розширився (німецька і французька мови, медицина, фізика, філософія і ін.), що веде місце зайняв латинську мову. У 1701 академію було перейменовано в Славяно-латінську, в 1775 — З.-г.-л. а. З установою Академічного університету в Петербурзі (1725) і Московського університету (1755) академія стала втрачати своє значення як загальноосвітній учбовий заклад і перетворилася на вищу богословську школу, в 1814 перетворена в Московську духовну академію і переведена в Троїце-Сергиеву лавру (нині в р. Загорське).

  Академія сприяла поширенню загальної освіти в Росії. У ній вчилися діти не лише знать, наказового дьячества, служителів церкви, купецтва, але і кабальних людей; росіяни, українці, білоруси, греки, македонці, грузини та інші (первинні близько 100 чіл., на початку 18 ст — 600 чіл., на початку 19 ст — понад 1600 чіл.). З академії поряд з найбільшими керівниками православної церкви вийшли багато видних діячів російської культури 17—18 вв.(століття): Ф. П. Полікарпов-орлів, До. Істомін, Ст До. Тредіаковський, П. Ст тих, що Пісникують, Л. Ф. Магніцкий, перші професори Московського університету Н. Н. Поповський і А. А. Барсів, в 1731—35 в академії вчився М. Ст Ломиносів.

  Літ.: Смирнов С. С., Історія Московської слов'яно-греко-латинської академії, М., 1855; Галкин А., Академія в Москві в XVII столітті, М., 1913; Рогів А. І., Нові дані про склад учнів Слов'яно-греко-латинської академії, «Історія СРСР», 1959 № 3.