Яворський Стефан (у миру — Сімеон Іванович) [1658, Яворів, нині Львівської області УРСР, — 27.11(8.12) .1722, Москва], російський і український консервативний церковний діяч і публіцист, проповідник, президент Слов'яно-греко-латинській академії (1701). З дрібномаєтної шляхти. Закінчив Києво-могилянську духовну академію (1684), вчився у вищих духовних учбових закладах Вільнюса, Львова, Любліна і Познані. У 1687 повернувся до Росії, в 1689 постригся в ченці. З 1700 міценаглядач патріаршого престолу. Петро I, прагнучи використовувати пошану Я. консервативних кругів російського суспільства, призначив його в 1721 президентом Синоду. Проте впливи на синодні справи Я. не мав. Будучи противником перетворень Петра I, Я. у своїх проповідях у формі іносказання виступав проти підпорядкування церкві світським властям. Ці ідеї знайшли віддзеркалення в трактаті Я. «Камінь віри» (написаний в 1718, опублікований в 1728).
Літ.: Самарін Ю. Ф., Стефан Яворський і Феофан Прокоповіч, Соч., т. 5, М., 1880; Курців I. А., 3 icторiї фiлософської думання в Києво-Могилянськiй академiї першої половіні XVIII ст., в кн.: 3 icторiї фiлософської думання на Українi, Київ, 1963.
