Ситуморанг (Situmorang) Ситор (р. 2.10.1923, о. Самосир, Суматра), індонезійський письменник. Батак за національністю. Друкується з 1949. Випробував вплив філософії екзистенціалізму, особливо А. Камю : вірші збірок «Листа на зеленому папері» (1953), «Безіменне лице» (1955) і «Серед віршів» (1955), одноактні п'єси з збірки «Уліца Мутіара» (1954) і розповіді з книги «Битва і сніг в Парижі» (1956). Брав участь в діяльності Асоціації письменників країн Азії і Африки. Починаючи з 1961 (збірка віршів «Нове століття») в його творчості посилилася дія китайських лівацьких установок, згідно з якими літературі відводиться лише роль політичного агітатора: збірка критичних есе «Революційна література» (1965). У 1965, незабаром після переходу влади в країні в руки військового командування С. був поміщений у в'язницю.
Соч.: Pangeron, Bandung, 1963.
Літ.: Сикорський Ст, Індонезійська література, М., 1967; Teeuw А., Modern Indonesian literature, The Hague, 1967.
