Сиу, велика сім'я мов, на яких говорила безліч індіанських племен Північної Америки, розселених в 17—18 вв.(століття) на обширному просторі від р. Міссісіпі на Ст до Скелястих гір на З. і від р. Саськачеван на С. до р. Арканзас на Ю. Еті племена по мові ділилися на 3 групи: шивера (племена айова, від, міссурі); дхегия (канза, куапо, або куапави, омаха, оседжі, понка); мандан (віннебаго, дакота, кроу, мандани, хидатса). Предки їх до відкриття Північної Америки європейцями мешкали на Ю.-В.(південний схід) Північної Америки і були одними з творців високої землеробської культури. Сучасні індійці С. (приблизна чисельність близько 100 тис. чоловік, 1973, оцінка) розкидані по резерваціях США і Канади. Робота по найму — основне джерело їх існування. Активно беруть участь в національно-визвольному русі американських індійців.
