Сирано де Бержерак (Cyrano de Bergerac) Савіньен (6.3.1619, Париж, — 28.7.1655, Саннуа), французький письменник, мислитель-вільнодумець. Вчився в ієзуїтському коллеже, служив солдатом королівської гвардії. Випробував вплив ідей Дж. Ф. Бруно, Т. Кампанелли і П. Гассенді . В 1654 опублікував «Різні твори», куди включив: «Листи», комедію «Проучений педант» і трагедію «Смерть Агрипини». У них виявився талант С. де Б.-сатирика, виразилися атеїстичні і матеріалістичні ідеї вільнодумця. Трагедія була заборонена.
Головним твором С. де Б. є близький жанру філософського романа «Інше світло, або Держави і імперії місяця», опублікований в 1657. Видавець украй обіднив текст; лише у 20 ст він був відновлений по виявленому рукопису. Оповідаючи про життя на Луне, С. де Б. розкриває свою концепцію Всесвіту і людини. Він сміється над системою Птолемея. Заперечує безсмертя душі і знущається з віри в чудеса. Вічною він визнає лише матерію. Останнє незавершене вигадування С. де Б. «Держави і імперії сонця» (опубліковане 1662) в тому вигляді, як воно дійшло до нас, менш значно. До образу С. де Б. звернувся в однойменній п'єсі Е. Ростан (1898).
Соч.: Les oeuvres libertines, v. 1—2, P., 1921; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Інше світло, або Держави і імперії Луни, М. — Л., 1931.
Літ.: Історія французької літератури, Т.1., М. — Л., 1946, с. 365—68; Mongredien G., Cyrano de Bergerac, P., 1964; Aicover M., La pensee philosophique et scientifique de Cyrano de Bergerac Gen., 1970 (літ.).
