Сирвента, сирвентес (прованс. sirventes), жанр середньовічних романських літератур, строфічна композиція на запозичену мелодію. Спочатку (12—13 вв.(століття)) в провансальській літературі С. протівополагалась любовній ліриці як жанр лірики політичною, дидактичною, військовою. У 14—16 вв.(століття) у Провансі і у Франції С. — жанр релігійної лірики. У Італії 13—14 вв.(століття) С.. зберігала всі властивості жанру політичної лірики.
Публ.: Поезія трубадурів. Поезія міннезінгерів. Поезія вагантов, М., 1974.
Літ.: Шишмарев Ст, Лірика і лірики пізнього середньовіччя, Париж, 1911, с. 123, 142—48; Storost J., Ursprung und Entwicklung des altrovenzalischen Sirventes bis auf Bertran de Born, Halle (Saale), 1931; Dictionnaire des lettres françaises. Le Moyen age. P., 1964, р. 690—92.
