Сангалло (Sangallo), сімейство італійських архітекторів і скульпторів епохи Відродження. Найбільш відомі: Джуліано та С. (власне Джамберті, Giamberti) (1445, флоренція, — 20.10.1516, там же), архітектор, інженер і скульптор. Розвиваючи традиції Ф. Брунеллеськи, Джуліано та С. додавав своїм ясним по композиції спорудам легкість пропорцій і витонченість розчленовувань. Серед його творів — вілла в Поджоа-Кайано поблизу флоренції (з 1485), багаточисельні зміцнення (у Поджо-імперіалі, 1488, і ін.). Створена ним церква Санта-Марія делле Карчері в Прато (1484—95) є одним з найбільш ранніх зразків ренесансного центрально-купольного храму. Як скульптор Джуліано та С. був близький Донателло ; особливий інтерес він випробовував до передачі мотивів руху (надгробки сімейства Сассетті в капелі Сассетті церкви Санта-Трініта у флоренції, мармур, 1486). Антоніо та С. Старший (1455 або 1463, флоренція, — 17.12.1534, там же), архітектор і скульптор, що багато працював спільно з братом Джуліано та С. Із його самостійних творів найбільш значительна церква Сан-Бьяджо поблизу Монтепульчано в Тоскані (1518—1545), що розвиває типа центрально-купольного будівлі в строгіших і монументальніших (чим у Джуліано та С.) класичних формах. Антоніо та С. Младший (власне Кордіані, Cordiani) (1483, флоренція, — 3.8.1546, Терні, Умбрія), племінник і учень Джуліано та С. і Антоніо та С. Старшого. З 1503 — в майстерні Браманте в Римі. Побудував багаточисельні зміцнення (у Парме, з 1525, і ін.). Ставши після смерті Рафаеля (1520) головним архітектором собору св. Петра в Римі, запропонував план у вигляді латинського хреста (який замінений Мікеланджело на равноконечний). Зрілим спорудам Антоніо та С. Младшего [палаццо Фарнезе (1513—34, будівництво закінчене Мікеланджело і Дж. делла Порту), банк Санто-Спіріто (1523—24), палаццо Саккетті (1543) — все в Римі] властиві відмова від поетажного розчленовування фасадів, що передбачає раннє бароко масивна цілісність об'ємів.
Літ.: Loukomski G. До., Les Sangallo, P., 1934: Marchini G., Giuliano da Sangallo, Firenze, 1942; Giovannoni G., Antonio da Sangallo, il Giovane. v. 1—2, Roma [1959].
