Рігведа
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рігведа

Рігведа («Книга гімнів»), збори переважно релігійних гімнів, що виникли серед арійських племен в епоху їх переселення до Індії. Складалися на діалектах, що об'єднуються терміном веди санскрит . Р. — перший відомий пам'ятник індійської літератури, найбільш древня і значна з Вед . Остаточне оформлення Р. прийняте відносити до 10 ст до н.е.(наша ера), але деякі гімни сходять, очевидно, до середини 2-го тис. до н.е.(наша ера) Р. включає 1028 гімнів, що становлять 10 книг, або циклів (мандала), прадавні з яких 2—7-я. Авторство кожною з них приписується певному жрецькому роду (індивідуальне авторство гімнів Р. не визначається).

  Гімни Р. — переважно молитовні звернення до богів арійських племен. Оспівувані божества втілюють різні явища природи; їх образи відображають інколи дуже ранні стадії міфотворчості. Частина гімнів не пов'язана безпосередньо з ритуальними цілями, ради яких була складена збірка в цілому. Гімни (переважно в 10-ій книзі) космогоній свідчать про початок розвитку філософської думки в Індії. Близько 20 гімнів мають форму діалогу; у них убачають зачатки драми. Багато гімнів містять коштовний історичний матеріал. Р. виник як плід тривалої традиції професійної поетичної творчості. Її текст свідчить про високу культуру віршування, про розвинену систему виразних засобів поетичної мови. Р. коштовний для вивчення прадавньої міфології і ранніх етапів літературного процесу в Індії. В середині 19 ст дослідження Р. послужило розвитку порівняльної міфології (М. Мюллер, Р. Рот і ін.). Понад усе паралелей міфологія Р. знаходить в «Авесте», загальне походження убачається в ряду образів пантеону (Дьяус — зевс, Ушас — Еос, гандхарва — кентавр) вед і грецького, а також в міфах інших індоєвропейських народів.

  Ізд.: Die Hymnen des Rigveda. [Hrsg.] Th. Aufrecht, 3 Aufl., Bd 1—2, Ст, 1955.

  Переведення: З області ведійськой поезії, Гімни. Пер. з санськр.(санскритський) Би. Ларіна, «Схід», 1924 книга 4; Рігведа. Вибрані гімни. Пер., коментарі, вступ. ст. Т. Я. Елізаренкової, М., 1972; Der Rig-veda. Aus dem Sanscrit ins Deutsche. Übersetzung von K. F. Geldner, Tl 1—4, Camb. — L. — Lpz., 1951—57; Rigveda-samhita. Transl. by Vallathol, v. 1—3, Travancore, 1955—57.

  Літ.: Renou L., Bibliographic védique, P., 1931; Dandekar R. N., Vedic bibliography, Bombay, 1946.

  Ст Р. Ерман.