Мюллер (Müller) Макс (Фрідріх Макс) (6.12.1823, Дессау, — 28.10.1900, Оксфорд), англійський філолог, фахівець із загального мовознавства, індології, міфології. Професор Оксфордського університету (1854—76). М. примикав до натуралістичного напряму в мовознавстві, проте, на відміну від А. Шлейхера, вважала мова не самостійним організмом, а лише «необхідною функцією організму». Розвиток мови, по М., — це «зростання», природний розвиток, а мовознавство — наука про природу. Ще до младограмматіков М. вказував на важливість вивчення неписьменних мов і на провідну роль живої діалектної мови в розвитку мови. М. перевів і видав «Рігведу» (6 тт., 1849—1874), видавав серію «Священні книги Сходу» (55 тт., 1879—1924).
Соч.: History of the ancient Sanskrit literature, L., 1859; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Лекції по науці про мову, СП(Збори постанов) Би, 1865; Порівняльна міфологія, М., 1863; Наука про мову, ст 1—2, Вороніж, 1868—70.
Літ .: Чикобава А. С., Проблема мови як предмету мовознавства, М., 1959, с. 51—61: Müller G. М., The life and letters of F. М. Müller, v. 1—2, L., 1902.
