Рейковий ланцюг
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Рейковий ланцюг

Рейковий ланцюг (РЦ), ізольована ділянка ж.-д.(железнодорожний) дороги, елемент системи залізничної автоматики і телемеханіки, в якому провідниками струму служать рейкові нитки. Такі ділянки, називаються блоком-ділянками ( мал. ), є путніми датчиками, що спрацьовують під впливом коліс рухливого складу, забезпечуючи зв'язок між ним і пристроями управління — ж.-д.(железнодорожний) стрілками і сигналами. При вільній (від рухливого складу) РЦ струм путньої батареї (ПБ) проходить через путнє реле (ПР), контакти якого замикають ланцюг живлення лампи вирішуючого (зеленого) вогню світлофора. При вступі колісних пар рухливого складу на РЦ шунтується путнє реле, відпускається його якір, внаслідок чого на світлофорі запалюється заборонний (червоний або червоно-жовтий) вогонь (див. Автоблокування, Напівавтоматичне блокування ).

  Для контролю вільності РЦ в неї посилають сигнальний струм, по роду якого розрізняють РЦ постійного і змінного струму. За принципом дії РЦ діляться на нормально замкнуті і нормально розімкнені. Нормальним вважається такий стан справною РЦ, при якому на ній немає рухливого складу. У нормально замкнуті РЦ постійно посилається струм, тому, окрім основних функцій, вони забезпечують і контроль справності путніх пристроїв, у тому числі і рейковій нитці. У нормально розімкнених РЦ путнє реле нормально не збуджене і не контролює справність елементів ланцюга. На залізницях СРСР (окрім сортувальних гір) застосовуються лише нормально замкнуті РЦ.

  Літ.: Брилєєв А. М., Шишлаков А. Ст, Кравцов Ю. А., Пристрій і робота рейкових ланцюгів, М., 1966.

  І. Е. Дмітренко.

Схема рейкового ланцюга: I з — сигнальний струм; ПБ — путня батарея; ПР — путнє реле; ІС — ізолюючий стик.