Реактивні стани, реактивні психози, психогенні реакції, тимчасові розлади психічної діяльності, що виникають у відповідь на важку життєву ситуацію; разом з неврозами складають особливу групу психічних хвороб — психогенії . Розрізняють декілька форм Р. с. Афектно-шокові реакції, пов'язані з сильним афектом, частіше спостерігаються при масових катастрофах — землетрусі, корабельній аварії і т.п. Можуть виявлятися безладним руховим збудженням або, навпаки, різанням заторможенностио, супроводяться бурхливими вегетативними розладами. Смеркові стани свідомості характеризуються порушенням орієнтування в часі і місці, фрагментарним сприйняттям що оточує, можливі цілеспрямоване рухове збудження або загальмованість, обмани сприйняття (ілюзії, галюцинації ). Інколи поведінка хворих стає безглуздою, нарочито безглуздим (псевдодементная форма). Реактивні депресії, що виникають після психічних травм, які і у здорової людини можуть зумовити депресивний настрій, відрізняються від нормальних реакцій надмірною глибиною і тривалістю, думки хворого постійно зосереджені на тому, що стався, він малорухливий, говорить тихим голосом, односкладово. Виділяють також маревні форми Р. с., що виявляються маренням переслідування, чеканням загибелі. Р. с. частіше виникають в осіб психопатичної конституції (див. Психопатія ), після важких соматичних хвороб, а також в період статевого дозрівання або в клімактеричний період. Лікування: психотропні засоби,психотерапія .
Літ.: Канторовіч Н. Ст, Психогенії, Таш., 1967; Фелінськая Н. І., Реактивні полягання в судово-психіатричній клініці, М., 1968; Іванов Ф. І., Реактивні психози у військовий час Л., 1970; Reichardt М., Die psychogenen Reaktionen, Ст, 1932.
