Афект (від латів.(латинський) affectus — душевне хвилювання, пристрасть), емоційний стан, для якого характерний бурхливе і відносно короткочасне протікання (лють, гнів, жах і т. п.). Виникнення А. пов'язано з різко вираженими змінами як довільно-рухової сфери (гальмування або перезбудження, порушення координації рухів), так і сфери вегетативних реакцій (зміна пульсу і дихання, спазму периферичних кровеносних судин, поява т.з. холодного поту і ін.). А. може порушувати нормальний перебіг вищих психічних процесів — сприйняття і мислення, викликати звуження, а інколи і затьмарення свідомості. За певних умов негативний А. фіксуються в пам'яті у вигляді т.з. афектних комплексів. Ці сліди пережитих афектних станів здатні актуалізуватися під впливом подразників, асоціативно пов'язаних з тією обстановкою, яка викликала А. Другая важлива особливість А. полягає в тому, що у міру повторення негативних афектів, викликаних одними і тими ж або схожими чинниками, їх прояв може посилюватися (явище «акумуляції» А.), створюючи інколи картину патологічної поведінки. Наявність сильних афектних станів під час здійснення дії розглядається законом як обставина, що знижує міру відповідальності за ці дії (див. Душевне хвилювання ) .
